Граб звичайний
| Граб звичайний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Граб звичайний (Carpinus betulus L.) — дерево родини березових (Betulaceae).
Зміст |
Морфологічна характеристика [ред.]
Стовбур ребристий, 7-20 м заввишки, вкритий ясно-сірою гладенькою корою. Крона густа, циліндрично-округла. Молоді пагони тонкі, бурі, опушені шовковистими волосками, з білими сочевичками, бруньки загострені з війчастими лусочками. Листки чергові, овальні (6-15 см завдовжки, 3-6 см завширшки), загострені, при основі інколи серцеподібні, двічі зубчасті, темно-зелені, голі. Завдяки численним випуклим жилкам молоді листки мають гофровану поверхню. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові квітки голі, зібрані в циліндричні сережки (2,5-6 см завдовжки), кожна квітка має приквіткову червонувату лусочку, при основі якої знаходяться 5-7 тичинок. Маточкові сережки (до 2 см завдовжки) при достиганні видовжуються (до 15 см), малоквіткові. Квітки з простою оцвітиною, що має короткий зубчастий відгин, сидять у пазухах дрібних покривних лусок. Пізніше луски розростаюся, утворюючи листоподібну трилопатеву обгортку (плюску). При достиганні плодів обгортка стає шкірястою і покриває горішок. Плід — горішок (5-10 мм завдовжки), овальний, бурий, блискучий, ребристий, вгорі з залишками оцвітини.
Екологічна приуроченість [ред.]
Росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів, зрідка утворює чисті насадження в похідних лісостанах. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Плоди достигають у вересні.
Поширення [ред.]
Поширений граб у Карпатах, Лісостепу, на Поліссі, зрідка в Степу. Займає 3,7% площі державного лісового фонду України. Райони заготівлі зосереджені в Лісостепу ,Поліссі і Карпатах.
Практичне використання [ред.]
Деревинна, танідоносна, олійна, ефіроолійна, фарбувальна, декоративна, фітомеліоративна, кормова рослина. Граб має цінну тверду і важку деревину. Його заболонь за забарвленням не відрізняється від стиглої деревини. Вона сірувато-біла, блискуча, досить важка, дуже тверда і важко колеться, однорідна, щільна, в'язка, погано піддається стиранню, в сухому місці дуже міцна. Під час сушіння жолобиться, розтріскується, тому мало придатна для великих столярних деталей, до того ж вона не має гарної текстури. Деревина граба добре сприймає фарбу і часто використовують для імітації чорного дерева.
Основні властивості деревини граба звичайного — твердість і важка розколюваність — визначають її застосування. З неї виготовляють дерев'яні деталі простих машин, музичних інструментів (клавіші для роялів та піаніно), паркет, держаки інструментів, топорища, чесальні гребені, ткацькі човники, шевські колодки, цвяхи тощо. У будівництві застосовують мало, бо стовбури граба, як правило, криві, деревина жолобиться і в ґрунті загниває. Деревина граба дає дуже гарне паливо.
У корі граба міститься 4-6% танідів, у листках — 9-15,5%. Джерелом для одержання танідів служать головним чином листки, бо кора менш танідоносна і погано знімається із стовбура. Крім танідів, листки граба звичайного містять вітамін С (109—256 мг %) і ефірну олію з фруктовим ароматом, яка застосовується у виробництві лікерів. У плодах міститься жирна олія (11,7%), яка придатна для виготовлення оліфи. Внутрішня частина кора граба звичайного дає жовту фарбу, придатну для фарбування вовни.
Як декоративна рослина він є однією з кращих порід для живоплотів, альтанок. Крім того, його рекомендують для групових і алейних насаджень у лісопарках, парках, у садах і бульварах. Він має декоративні форми: пірамідальну, плакучу, колоноподібну і пурпуролисту. У полезахисних лісових смугах, при залісенні ярів і балок граб звичайний як цінну тіньову супутню породу можна вирощувати з дубом.
На корм домашнім тваринам придатні гілки, листя й плоди граба звичайного. Поживність їх невисока. Плоди граба містять багато клітковини (36,3-59,4%' абсолютно сухої речовини). Їх рекомендують згодовувати розмеленими і тільки для коней і великої рогатої худоби. Пагони граба поїдаються великою рогатою худобою, кіньми, козами, вівцями.
Збирання, переробка та зберігання [ред.]
Для виробництва дубильних екстрактів збирають листки під час листопаду у суцільних насадженнях граба звичайного. Листки сушать під навісами з доброю вентиляцією.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
