Гравітаційна стала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Відповідно до закону всесвітнього тяжіння, сила притягування між двома тілами пропорційна добутку їх мас і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

 F = G \frac{m_1 m_2}{r^2}

Стала пропорційності називається  {G} \ , гравітаційною сталою, універсальною гравітаційною сталою, сталою Ньютона та G велике. Гравітаціна стала — це фізична стала, що з'являється у Ньютоновому законі всесвітнього тяжіння і Ейнштейновій загальній теорії відносності.

Гравітаційна стала можливо найскладніше вимірюється з усіх фізичних сталих. У 2006 році, CODATA рекомендував таке значення гравітаційної сталої в одиницях СІ:

 G = \left(6.67428 \plusmn 0.0007 \right) \times 10^{-11}  \, м3 кг-1 с-2[1]
 = \left(6.67428 \plusmn 0.0007 \right) \times 10^{-11}  Н м2 кг-2
 = \left(6.67428 \plusmn 0.0007 \right) \times 10^{-8}\, см3 г-1 с-2

У природній системі одиниць розумно покласти гравітаційну сталу рівній одиниці.

[ред.] Вимірювання гравітаційної сталої

Вперше гравітаційну сталу виміряв Генрі Кавендіш за допомогою вигаданих ним крутильних терезів. Відтоді точність вимірювань зросла лише незначно. Складності вимірювання зумовлені слабкістю гравітаційної взаємодії в порівнянні із електромагнітною.

[ред.] Виноски

Особисті інструменти