Гравітація на поверхні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гравітація на поверхні (g, м/сек2) зорі, чи планети вказує на локальне значення там гравітаційного прискорення.


Фізичний зміст[ред.ред. код]

Оскільки гравітаційне прискорення пропорційне силі гравітаційної взаємодії (див. Перший закон Ньютона), яка в свою чергу обернено пропорційна квадрату відстані між взаємодіючими об'єктами, то на поверхні зорі радіуса R* воно буде:

g = \frac{GM_{\star}}{R_{\star}^2},

де M* -- маса зорі, а G -- постійна гравітаційної взаємодії. З даної формули добре видно, що гравітація на поверхні зорі також залежить від її маси й не залежить від маси об'єкта, який до неї притягується.


Застосування[ред.ред. код]

Моделювання зоряних атмосфер[ред.ред. код]

По суті своїй верхні шари зорі є гарячою плазмою, густина якої спадає з віддаленням від центу зорі, тому не можна провести якоїсь чіткої границі між зорею й навколозоряним простором. Здебільшого поверхню зорі умовно вважають на рівні її фотосфери, звідки до нас доходить основна частина її випромінюванняоптичному діапазоні).

Величина гравітації на поверхні зорі має важливе значення для моделювання структури та еволюції зоряної атмосфери та зорі вцілому, оскільки вона дає основний вклад в значення тиску плазми на рівні фотосфери.

Приймаючи до уваги, що маси зір мають значення від кількох десятих до кількох десятків мас Сонця, то в залежності від радіусу зорі гравітація на її поверхні може становити від кількох тисяч до кількох десятків (інколи сотень) тисяч м/сек2. Тому для зручності запису замість значення гравітаційного прискорення використовують значення його десяткового логарифму: lg g, який вимірюється в дексах. Наприклад, для зір Головної Послідовності lg g вар'юється від 3.5 до 4.9.

Див. також[ред.ред. код]