Градачац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Градачац
Gradačac
Герб
Мечеть Гусейнія і центр міста
Мечеть Гусейнія і центр міста
Розташування міста Градачац
Основні дані
Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
Регіон Flag of the Federation of Bosnia and Herzegovina (1996-2007).svg Федерація Боснія і Герцеговина
Засноване 1465
Статус міста 1701
Населення 47 494 (31 грудня 2003)
Агломерація 56 581 (1991)
Площа міста 252,32 км²
Густота населення 188 осіб/км²
Поштові індекси 76250
Телефонний код 387 035
Географічні координати 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д. / 44.883; 18.433Координати: 44°53′ пн. ш. 18°26′ сх. д. / 44.883° пн. ш. 18.433° сх. д. / 44.883; 18.433
Висота над рівнем моря 129 м
Міська влада
Веб-сторінка www.gradacac.ba
Мер міста Фаділ Імшірович (ПДД)
Градачац (Боснія і Герцеґовина)
Градачац
Градачац

Гра́дачац (босн. і хорв. Gradačac, серб. Градачац) — місто на півночі Боснії і Герцеговини, центр однойменного муніципалітету у складі Тузланського кантону Федерації Боснії і Герцеговини, За даними перепису 1991 року, Градачац і прилеглі села налічували 56 581 житель. Нині налічується близько 45 000 мешканців.

Одна частина муніципалітету відійшла до Республіки Сербської.

Історія[ред.ред. код]

Цей обшир заселено з епохи неоліту, адже землі тут були дуже родючі та багаті на воду завдяки річкам Усора, Укріна, Босна і Сава, які в свою чергу багаті на рибні запаси. В лісах водилося достатньо дичини для полювання. З приходом римлян збудовано перші дороги і великі поселення з інфраструктурою. Для будівництва використовувались камінь та цегла. Перший боснійський король Твртко І приєднав землі по Саві до Боснії.

У 1302 році вперше згадується удільне князівство Ґрадачац, а перша письмова згадка про місто (у формі Грачац) датується 1465 роком. У XV столітті цей край знову став частиною угорської монархії, доки в 1463 р. басейн річки Сава не захопили турки. Саме ж місто ввійшло до складу Османської імперії в 1512 році, його nahija (муніципалітет) вперше внесено в османський реєстр (дефтер) 1533 року, а його kadiluk (округ) вперше відзначено у 1634 році. У 1701 році поселення отримало статус паланки (міста), а в 1710 році Ґрадачац став штаб-квартирою капітанства Військової границі. У 1719 році між Османською імперією та Австро-Угорщиною було підписано мирний договір, яким встановлено кордони між Хорватією та Боснією, що не змінювалися до 1939 року. У роки війни з 1788 по 1792 р. більшість хорватського римсько-католицького населення покинула ці території вздовж Сави. Після мирного договору між Австро-Угорщиною та Османською імперією на цих землях знов оселилися хорвати. Після Берлінського конгресу 1878 року район повністю підпав під владу Австро-Угорщини. З падінням К. к. монархії після Першої світової війни Ґрадачац увійшов до Королівства сербів, хорватів і словенців. 29 серпня 1939 р. утворено Бановину Хорватія в складі Королівства Югославії. Під час війни в Боснії 1992–1995 рр. місто жорстоко бомбили, адже Ґрадачац опинився у вузькому північному коридорі, що з'єднував дві основні частини Республіки Сербської боснійських сербів, неподалік від Брчко. Внаслідок війни більшість цього регіону зараз належить до Республіки Сербської, а Ґрадачац було включено в результаті Дейтонської угоди до складу Федерації Боснії і Герцеговини.

Сполучення[ред.ред. код]

До міста можна дістатися автомагістраллю Загреб-Белград або дорогою з Тузли до Жупані.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У місті зберігся форт з 18-метровими стінами, збудований між 1765 і 1821 рр., та 22-метрова сторожова вежа, споруджена в 1824 році керівником капітанства Ґрадачац Гусейном Ґрадащевичем. 1826 року було збудовано названу на його честь мечеть Гусейнія. Сторожова вежа — т. зв. Ґрадіна — є символом і розпізнавальним знаком міста.