Гранати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гранати
Гранат.jpg
Ідентифікація
Твердість за шкалою Мооса 6,5—7,5
Питома вага 3,51—4,25

Ґрана́ти (англ. garnets, нім. Granate m pl )— група мінералів ортосилікату острівної структури.

Опис мінералу[ред.ред. код]

Загальна формула А32+В23+(SiO4)3, де А32+ — Mg, Fe, Са, Mn; В23+ — Al, Fe, Cr, V, Mn, Ti4+, Zr4+ і інш.

Самоцвіти, напівдорогоцінне каміння. Включає 15 ізоструктурних мінералів, які за хімічним складом поділяються на 6 мінеральних видів: альмандин-піроп, альмандин-спесартин, спесартин-ґросуляр, ґросуляр-андрадит, уваровіт-ґросуляр і шорломіт.Сингонія кубічна. Густина 3,51—4,25. Твердість 6,5—7,5. Колір — від безбарвного до чорного. В Україні присутній на Закарпатті та в межах Українського щита.

Ґранати здавна відомі в Україні-Русі. Осн. метод збагачення — гравітаційний і флотація. В укр. наук. літературі вперше описані в лекції «Про камені та геми» Ф.Прокоповича, яка читалася в Києво-Могилянська академія в 1705—1709 рр.

Світове виробництво ґранатових концентратів зосереджено у США, Австралії та Індії і становить бл. 300 тис. т на рік. У США Ґранати видобувають при їх вмісті у руді бл. 8 %. В Україні є значно багатші родовища ґранатів за вмістом корисного компоненту, наприклад, Іванівське родовище ґраніту (Поділля), у ґранітному відсіві якого міститься до 27 % ґранатів, запаси руди складають понад 25 млн т.

Різновиди[ред.ред. код]

Кристал гранату

Розрізняють:

  • ґранат бериліїстий (відміна спесартину, яка містить до 0,39 % ВеО);
  • ґранат білий (1. — те саме, що гросуляр; 2. — лейцит); ґранат благородний (прозорі відміни альмандину та піропу);
  • ґранат бобровський (демантоїд);
  • ґранат богемський (торговельна назва піропу з Чехії);
  • ґранат ванадіїстий відміна ґросуляру, яка містить до 4,5 % V2O3);
  • ґранат вапнисто-глиноземистий (ґранат кальціїсто-алюмініїстий);
  • ґранат вапнисто-залізистий (ґранат кальціїсто-залізистий);
  • ґранат вапнисто-хромистий (ґранат кальціїсто-хромистий);
  • ґранат везувійський (застаріла назва лейциту);
  • ґранат глиноземистий (ґранат, який містить глинозем: ґросуляр, піроп, альмандин, спесартин);
  • ґранатжад (ґросуляр);
  • ґранат залізисто-алюмініїстий (альмандин);
  • ґранат залізисто-глиноземистий (альмандин);
  • ґранат залізний (ґранат, до складу якого входить Fe2O3: кохарит, скіагіт, кальдерит, андрадит, меланіт);
  • ґранат звичайний (андрадит);
  • ґранат зелений (уваровіт);
  • ґранат ітріїстий (відміна ґранату, яка містить до 1,5—3 % оксидів рідкісних земель ітрієвої групи; рідкісний);
  • ґранат кальціїстий (1. ґросуляр; 2. — андрадит);
  • ґранат кальціїсто-алюмініїстий (застаріла назва ґросуляру та гесотиту);
  • ґранат кальціїсто-залізистий (застаріла назва андрадиту);
  • ґранат кальціїсто-хромистий (застаріла назва уваровіту);
  • ґранат колінський (альмандин із Коліна, Чехія);
  • ґранат лужний (загальна зайва назва для мінералів групи содаліту);
  • ґранат магнезіально-глиноземистий (піроп);
  • ґранат магнезіо-алюмінієвий (піроп);
  • ґранат магнезіо-фероалюмінієвий (піроп);
  • ґранат магніїсто-алюмініїстий (піроп);
  • ґранат магніїсто-глиноземистий (піроп);
  • ґранат марганцевистий (спесартин);
  • ґранат марганцевисто-алюмініїстий (спесартин);
  • ґранат м'ясо-червоний (гесоніт);
  • ґранат олов'яний (застаріла назва каситериту);
  • ґранат сибірський (альмандин);
  • ґранат сирійський (торговельна назва альмандину, привезеного з Сирії);
  • ґранат скан-діїстий (відміна ґранату, яка містить до 0,2 % Sc2O3);
  • ґранат смоляний (відміна андрадиту смоляно-чорного кольору);
  • ґранат східний (торговельна назва альмандину, привезеного зі Сходу);
  • ґранат тетраедричний (помилкова назва гельвіну);
  • ґранат титановий (відміна андрадиту, яка містить до 17,3 % ТіО2);
  • ґранат хромистий (відміна ґранату з Нижньотагільського дунітового масиву, яка містить від 8,80 до 12,29 % Cr2O3);
  • ґранат чорний (загальна назва андрадиту, меланіту, нігрину, шорломіту).

Найпоширеніші алюмінієві та кальцієві ґранати.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]