Гранульний синтез звуку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гранульний синтез звуку (також гранульований, гранулярний[1], англ. granular synthesis) — один з напрямків в області синтезу звуку, заснований на формуванні звуку з надкоротких (1-50 мс) семплованих фрагментів звукової хвилі. В результаті взаємодії частоти їх повторення і частотних складових семплованої звукової форми, виходить тембрально складне звучання, що нагадує звукову хмару. В процесі руху цей об'єкт нерідко піддається різним маніпуляціям — зміни взаємного розташування гранул (їх щільності, тривалості тощо), а також обробкам (напр. амплітудна модуляція). Винахід теорії гранульного синтезу належить фізикові Деннісу Габору, першим використав його в композиторській практиці Яніс Ксенакіс.


Джерела[ред.ред. код]

  • И. Н. Ракунова Новые композиторские технологии. Творчество Аллы Загайкевич. К. 2010 — с.92
  • Miller Puckette. The Theory and Technique of Electronic Music. — World Scientific, 2007 — с. 46
  1. див. термінологічне зауваження П. Безвухого