Графема

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Графе́ма (від грец. γράφω — пишу та -ема) — одиниця писемної мови (в алфавітілітера, н-д, а, б і т.п.; у неалфавітних системах письмаскла́довий знак, ієрогліф, ідеограма та ін.).

Графема однозначно відмінна від будь-якої іншої одиниці тієї ж писемності.

Одна й та ж графема може приймати різні конкретні форми (алографи, гліфи, зображення), але має зберігати певну схему побудови, «скелет» знака, дискретно відмінний від інших знаків даної писемності, незалежно від гарнітури шрифту, індивідуального почерку тощо.

За аномалії у розвитку мови, чи просто за так званого «нерозбірливого почерку» можливе змішування графем (н-д, б і в, д і у).

Поняття графеми запровадив у 1912-му Бодуен де Куртене.

Див. також[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.