Граф Нортумбрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Граф Нортумбрії (англ. Earl of Northumbria — один з аристократичних титулів середньовічної Англії.
Нортумбрія була одним з англосаксонських королівств періоду гептархії, яке займало теритрію всієї північної англії від Хамбера до Форт-оф-Форта. Після падіння королівства в результаті завоювань данських вікінгів у 867 р., північно-східна частина Нортумбрії, що приблизно відповідала історичній Бернікії, залишилась під владою англосаксів, тоді як інша частина увійшла у склад Данелагу. англосаксонська Нортумбрія знаходилась під управлінням елдорменів Нортумбрії (Бернікії) з місцевої аристократії, а територія на південь від Тису у 919 р. була завойована норвежцями і на її основі утворилось Йоркське королівство. Лотіан у кінці X століття увійшов до складу Шотландії.
Під час другої хвилі скандинавських навал, на початку XI століття, вся Нортумбрія (окрім Лотіану) відійшла під владу монархії Кнуда Великого. Кнуд розділив Англію на декілька великих провінцій, що управлялися його соратниками. Однією з таких провінцій стала Нортумбрія, яку очолив данський вікінг, ерл Ерік Хлатір. Влада скандинавських ерлів була повалена під час повстання 1065 р.
Після нормандського завоювання Англії у 1066 р. деякий час Нортумбрією продовжували управляти представники місцевих англосаксонських родин з титулом графа. Але невдоволення нормандцями вилелось тут декількома повстаннями, які були жорстоко придушені Вільгельмом Завойовником (Спустошення Півночі 1069—1070 рр.). Після цього графство Нортумбрія проіснувало недовго: у 1075 р. воно було передане під управління єпископа Даремського, а в 1095 р. остаточно ліквідоване. Територія графства Нортумбрія пізніше була розділена між графствами Нортумберленд, Йоркшир та Дарем, а західні області увійшли у склад графств Камберленд і Вестморленд.