Гра Ендера (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гра Ендера
Ender's Game
Жанр фантастика
бойовик
пригоди
Режисер Ґевін Гуд
Продюсер Орсон Скотт Кард
Роберт Чартофф
Лінн Генді
Алекс Курцман
Лінда МакДона
Роберто Орсі
Джіджі Пріцкер
Ед Ульбріх
Сценарист Ґевін Гуд
На основі однойменного роману Орсона Скотта Карда
У головних
ролях
Аса Баттерфілд
Гаррісон Форд
Бен Кінґслі
Віола Девіс
Гейлі Стайнфельд
Ебігейл Бреслін
Оператор Дональд МакЕлпайн
Композитор Стів Яблонські
Монтаж Лі Сміт
Зак Стінберґ
Кінокомпанія Summit Entertainment
OddLot Entertainment
Chartoff Productions
Taleswapper
K/O Paper Products
Digital Domain
Дистриб'ютор США США — Summit Entertainment
Тривалість 114 хв
Мова англійська
Країна США США
Рік 2013
Дата виходу Німеччина Німеччина — 24 жовтня 2013 (прем'єра)[1]
Україна Україна — 7 листопада 2013[2]
Кошторис 110 млн $[3]
Касові збори 125 млн доларів США[4] (за іншими даними 88,937,191 $[3])
IMDb ID 1731141
Рейтинг IMDb: 7.2/10 stars[5]
MPAA: PG-13[6]
endersgamemovie.tumblr.com
Зовнішні відеофайли
Гра Ендера
Український трейлер від TrailersUA
Український трейлер #2 від TrailersUA

«Гра Ендера» (англ. Ender's Game) — американський науково-фантастичний кінофільм режисера Ґевіна Гуда за однойменним романом Орсона Скотта Карда.

Вперше фільм показали 24 жовтня 2013 року у Німеччині. В Україні у кінопрокаті прем'єра фільму відбулася 7 листопада 2013 року[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

Людство пережило напад чужопланетян форміків і вистояло тільки завдяки жертві Мейзера Рекгема, що знищив їхній командний корабель. Земля готується до повторної атаки, для чого існує програма з відбору талановитих дітей. Один з них, Ендрю Віггін, проявляє талант до стратегічного мислення. Полковник Гірем Графф стежить за ним через вживлений в голову пристрій «монітор» і вважає дуже перспективним, на відміну від його брата Пітера. Несподівано «монітор» видаляють, а Ендрю відправляють додому. В школі він змагається з однокласником Стілсоном у відеогрі та виграє. Той провокує бійку, але Ендрю сильно б'є нападника і виходить переможцем.

Ендрю повертається додому до батьків, брата Пола і сестри Валентини. Пол розгніваний провалом брата, адже родині дозволили мати третю дитину, сподіваючись на геніальність молодшого сина. Несподівано Гірем прибуває до них додому і повідомляє, що Ендрю (Ендер, як його називає сестра) пройшов останнє випробування — показав сміливість, знаючи, що за ним не стежать. Він забирає хлопчика до Командної школи на орбіті Землі. Там дітей вчить дисципліні суворий і грубий сержант Джеймс. Графф читає їм лекції та тренує тактику й стратегію в ігрових битвах команда на команду в невагомості.

Зустрічаючи спритніших і сильніших противників, Ендер вигадує прийоми командної роботи, з якими здобуває перемоги. Попри сувору дисципліну, хлопчик наважується висловлювати свої думки, чим тільки виростає в очах однолітків. У вільний час він розважається процедурно генерованою відеогрою, яка показує загадковий образ форміків. Згодом Віггіну дозволяють набрати власну команду «Дракони», куди той збирає дітей і підлітків, «невдах» з інших команд. Він відточує свою майстерність, тренуючись наодинці з Петрою, однією з небагатьох дівчат у школі.

Тренування стають все важчими, Ендер вигадує тактику прикриття товаришами, щоб пролетіти до цілі. Йому заздрить Бонзо Мадрид та нападає на Ендера в душі. Як і Стілсон, він недооцінює рішучість та кмітливість Віггінса і отримує тяжкі травми. Ендер повертається на Землю, але не бажає продовжувати навчання, сумніваючись чи достойний цього. Сестра переконує його продовжити, адже саме Ендер може стати новим Рекгемом. Хлопчика відправляють до командного центру Космічного флоту неподалік від головної планети форміків. Там він має скласти останній і найскладніший екзамен, після якого буде допущений до командування справжнім флотом у прийдешній війні з форміками.

Ендер відвідує базу на покинутій планеті форміків, де знайомиться зі своїм новим наставником. Ним виявляється Мейзер Рекгем, що насправді вижив у війні. Він розповідає, що знайшов слабке місце ворожого флоту — непримітний корабель, на якому перебувала королева форміків. Ендер починає віртуальні симуляції космічних боїв, де проти нього борються дорослі командири. Згодом до нього приєднуються інші здібні діти, його знайомі з Командної школи. Минають місяці, що виснажує дітей, та врешті настає час останнього екзамену. У флот Ендера дають корабель, яким керує Петра, з Молекулярним дезінтегратором (МД) — найсильнішою зброєю, здатною розщепити на молекули флот форміків. Ендер усвідомлює, що матиме як командир тільки один шанс на постріл МД і то лише якщо він буде щільним.

Спостерігачами на екзамен прибувають командувачі справжнього флоту. Бій симулює зіткнення людей біля планети форміків з величезним ворожим флотом, яким керує Рекгем. Форміки переважають, а після пострілу з МД несподівано прибуває новий флот чужопланетян. Ендер пригадує прийом з Командної школи — він оточує корабель з МД вихором менших кораблів, щоб захистити його до перезарядки. Хлопчик спрямовує другий постріл на планету, що знищує все на її поверхні, в тому числі королев форміків. Це стає перемогою, екзаменатори вражені злагодженістю роботи дітей та кмітливістю Ендера. Рекгем повідомляє, що це була не симуляція, а справжній бій. Ендер командував реальним флотом через надсвітловий зв'язок і щойно знищив форміків назавжди. Ендер впадає в депресію, усвідомлюючи, що через нього загинули тисячі людей і ціла цивілізація форміків. Він намагається довести Рекгему, що в реальності вирішив би все мирно, адже чомусь форміки не нападали 50 років після своєї атаки на Землю.

Ендер намагається зрозуміти чого хотіли форміки і здогадується, що вони телепати. В пейзажі навколо хлопчик впізнає місце, бачене у грі. Віґґін знаходить кокон королеви, з якою вступає в телепатичний контакт, а та просить знайти для неї нову планету. Він шле лист сестрі, де розповідає, що отримав звання адмірала і свободу летіти куди захоче. Взявши кокон королеви з собою, Ендер вирушає на пошуки придатної для відродження форміків планети. Наостанок Ендер обіцяє використати свої здібності цього разу не для війни, а для миру.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Персонаж Роль
Ейса Баттерфілд Ендрю «Ендер» Віггін (англ. Andrew "Ender" Wiggin) геніальний хлопчик-стратег, навчається у військовій школі на орбіті Землі
Гаррісон Форд Гірем Графф (англ. Hyram Graff) полковник, що шукає і навчає обдарованих дітей
Гейлі Стайнфельд Петра Арканіан (англ. Petra Arkanian) подруга Ендера в Командній школі, одна з небагатьох дівчат, що пройшли туди
Бен Кінґслі Мазер Рекгем (англ. Mazer Rackham) герой війни з чужопланетянами, вчитель Ендера
Віола Девіс Ґвен Андерсон (англ. Gwen Anderson) майор, що наглядає за Ендером
Ебігейл Бреслін Валентина Віггін (англ. Valentine Wiggin) старша сестра Ендера
Мойзес Аріас Бонзо Мадрид (англ. Bonzo Madrid) суперник Ендера у Командній школі, що заздрить йому
Брендон Су Ху Моло (англ. Molo) філіппінський ветеран війни

Знімання[ред. | ред. код]

Знімання почалися 27 лютого 2012 року і проходили в Новому Орлеані.[7]

Сприйняття[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Станом на 30 жовтня 2013 року рейтинг очікування фільму на сайті Rotten Tomatoes становив 97 % зі 45,281 голос[8], на Kino-teatr.ua — 89 % (9 голосів)[2].

Фільм отримав здебільшого позитивні відгуки: Rotten Tomatoes дав оцінку 61 % на основі 189 відгуків від критиків (середня оцінка 6/10) і 73 % від глядачів із середньою оцінкою 3,8/5 (88,046 голосів). Загалом на сайті фільми має позитивний рейтинг, фільму зарахований «стиглий помідор» від кінокритиків і «попкорн» від глядачів[8], Internet Movie Database — 7,2/10 (34 169 голосів)[5], Metacritic — 51/100 (39 відгуків критиків) і 7,1/10 від глядачів (262 голоси). Загалом на цьому ресурсі від критиків фільм отримав змішані відгуки, а від глядачів — позитивні[9].

Касові збори[ред. | ред. код]

Під час показу в Україні, що стартував 7 листопада 2013 року, протягом першого тижня фільм показали у 80 кінотеатрах і він зібрав 148,188 $, що на той час дозволило йому зайняти 3 місце серед усіх прем'єр. Показ протривав 6 тижнів і завершився 15 грудня 2013 року. За цей час стрічка зібрала у кінопрокаті 264,788 $[10]. Із цим показником стрічка зайняла 77 місце у кінопрокаті за касовими зборами в Україні[11].

Під час показу у США, що розпочався 1 листопада 2013 року, протягом першого тижня фільм показали у 3,407 кінотеатрах і він зібрав 27,017,351 $, що на той час дозволило йому зайняти 1 місце серед усіх прем'єр. Показ фільму протривав 70 днів (7 тижнів) і завершився 9 січня 2014 року. За цей час фільм зібрав у світовому прокаті 125 млн $[10] при бюджеті 110 млн $[4].

Нагороди і номінації[12][ред. | ред. код]

Рік Нагорода Категорія Номінант Результат
2013 Key Art Awards Найкраще зображення Summit Entertainment, Commonwealth Advertising Inc. Перемога
Товариство кінокритиків Фінікса Найкраще виконання головної чи другорядної ролі молодим актором Аса Баттерфілд Номінація
Асоціація кінокритиків Вашингтона Найкраща гра молодого актора Аса Баттерфілд Номінація

Саундтрек[ред. | ред. код]

Трек-лист
#НазваТривалість
1.«Ender's War»3:27
2.«Stay Down»2:42
3.«Move It Launchies»0:56
4.«The Battle Room»3:03
5.«Mind Game Part 1»2:24
6.«Salamander Battle»3:34
7.«Mind Game Part 2»3:55
8.«Dragon Army»2:24
9.«Dragons Win»3:53
10.«Bonzo»1:37
11.«Ender Quits»6:22
12.«Mazer Rackham»2:34
13.«Enemy Planet»3:50
14.«Command School»2:42
15.«Graduation Day»1:28
16.«Final Test»6:02
17.«Game Over»2:36
18.«The Way We Win Matters»6:14
19.«Ender's Promise»5:09
20.«Commander»3:33

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Ворожі до людей інопланетяни в фільмі називаються форміками від латинського formica — мураха. В оригіналі цю комахоподібну расу називають «Formics» або «Bugger». Якщо перше слово — просто видозмінене латинське formica, то друге має непристойний підтекст, тому не використовувалося у фільмі. Схоже на Bug (жук), воно походить від давнього bougre, «содомія»; сленґове Bugger — груба лайка на адресу людини, яка дивно або неприємно себе поводить, «педераст»[джерело?].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ender's Game: Release Info ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
  2. а б в Гра Ендера. Kino-teatr.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
  3. а б Ender's Game ((англ.)) . The Numbers. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  4. а б Ender's Game ((англ.)) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 12 січня 2014.
  5. а б Ender's Game ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 12 січня 2014.
  6. Ender's Game ((англ.)) . Allrovi. Процитовано 30 жовтня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 27 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. а б Ender's Game ((англ.)) . Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  9. Ender's Game ((англ.)) . Metacritic. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  10. а б Ender's Game — Ukraine Weekend Box Office ((англ.)) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.
  11. Ukraine Yearly Box Office. 2013 ((англ.)) . Box Office Mojo. Архів оригіналу за 23 листопада 2013. Процитовано 12 січня 2014.
  12. Ender's Game: Awards ((англ.)) . Internet Movie Database. Архів оригіналу за 20 січня 2014. Процитовано 12 січня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. endersgamemovie.tumblr.com [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. Ender's Game на сайті IMDb (англ.) 6.8/10 stars
  3. Ender's Game на сайті Rotten Tomatoes (англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих 6.9/10 stars
  4. Ender's Game на сайті Metacritic (англ.) 5.7/10 stars
  5. Ender's Game на сайті AllMovie (англ.)
  6. Ender's Game на сайті Box Office Mojo (англ.)
  7. Гра Ендера на сайті Kino-teatr.ua