Гребля Самарра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гребля Самарра
Samarra Barrage USACE NWD.jpg
Гребля Самарра
Країна Ірак
Статус діюча
Річка Тигр
Каскад Каскад ГЕС на річці Тигр
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1956
Основні характеристики
Встановлена потужність 84 MW МВт
Середнє річне виробництво ??? млн кВт·год
Тип ГЕС ????
Розрахований напір ??? м
Характеристики обладнання
Тип турбін поворотно-лопаткові
Кількість та марка турбін 3
Витрата через турбіни ??? м³/сек
Кількість та марка гідрогенераторів 3
Потужність гідроагрегатів 3х28 МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна
Висота греблі ??? м
Довжина греблі ??? м
Шлюз ???
ЛЕП ???
Власник
Власник ???

Координати: 34°11′45″ пн. ш. 43°51′02″ сх. д. / 34.19583° пн. ш. 43.85056° сх. д. / 34.19583; 43.85056 Гребля Самарра (араб. سد سامَرّاء‎) і Гребля Тар-Тар (араб. سد الثَرثار‎) — багатоцільові греблі на річці Тигр на захід від міста Самарра і на північ від Багдаду, Ірак. Збудовані для спрямування паводкових вод з річища Тигр у озеро Тартар, що знаходиться в западині Тар-Тар, а також для іригації і вироблення 84 МВт гідроелектроенергії.

Будівництво греблі було завершено у 1956 році німецькою компанією Zeblin. Проекти були розроблені британською фірмою Voganlei and Coode. ГЕС було введено в експлуатацію в 1972 році. Гребля Самарра має 17 водоскидних шлюзів здатних скидати до 7000 м³/с води в Тигр у той час як гребля Тар-Тар має 36 водоскидних шлюзів може відвернути до 9000 м³/с у канал. Проектний об'єм водосховища — 150,000,000 м³, але більша частина водосховища вже замулено..[1][2]

Планувалось паводкові води спрямувати на зрошення, проте велике випаровування озера Тартар призвело до засолення озера, що обумовлює непридатність озерної води для зрошення[3].

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Iraqi Dam Assessments». Iraq: United States Army, Corps of Engineers. 6 June 2003. Процитовано 27 February 2012. 
  2. «Electrical Power Stations in Iraq». Arab Union of Electricity. Процитовано 27 February 2012. 
  3. «Managing Water For Peace: The Tigris and Euphrates Rivers». United Nations University. Процитовано 27 February 2012.