Грегор Гізі

Грегор Гізі
Gregor Florian Gysi
Народився	16 січня 1948(1948-01-16) (65 років) Східний Берлін, НДР
Діяльність	політик
Посада	Депутат Бундестагу
Партія	Ліві

Ґре́ґор Ґі́зі (нім. Gregor Florian Gysi; *16 січня 1948, Східний Берлін, Німецька Демократична Республіка) — німецький адвокат і ключовий політик соціалістичної політичної партії Ліві (нім. Die Linke). Він грав важливу роль в кінці комуністичної правління в Східній Німеччині в 1989 році, і був головною фігурою в новоствореній Партії демократичного соціалізму (ПДС). Він добре відомий за його риторичний талант і вважається одним з найбільш красномовних німецьких публічних політиків.

Сімейне походження

Його батько, Клаус Гізі, був високопоставленим чиновником у Східній Німеччині, і був міністром культури з 1966 по 1973 рік. Його мати Ірена була сестрою Готфріда Лессінга, який був одружений на британській письменниці Доріс Лессінг під час заслання в Південній Родезії. Його сестра Габріела є актрисою, яка покинула Східну Німеччину в 1985 році. Сьогодні вона є головним драматургом в Фольксбюне в Берліні.

Правова кар'єра

Гізі отримав свою середню освіту в загальноосвітній середній школі (EOS) 1966. Потім він поступив навчатися на адвоката до Гумбольдтського університету Берліна, який він закінчив у 1970 році. З 1971 року Гізі був одним з небагатьох вільних юристів в НДР. У цій ролі він також захищав критиків і бажаючих покинути НДР, у тому числі таких відомих діячі, як Рудольф Баро, Роберт Гавеман, Ульріке Поппе та Бербель Болей. У 1975 році була написана його докторська дисертація на тему Удосконалення соціалістичної законності в процесі судових справ. З 1988 по 1989 рік він був головою колегії адвокатів у Східному Берліні, а також головою 15 коледжів юристів в НДР.

Політична кар'єра

З 1967 року Гізі був членом Соціалістичної єдиної партії Німеччини (СЄПН). Коли він став займатися публічною політикою у 1989 році, він працював адвокатом. 4 листопада 1989 року Гізі виступив до 500 000 масового мітингу на площі Александерплац в Берліні із закликом до прийняття нового виборчого закону і створення конституційного суду. Його красномовство і риторичний талант швидко зробили його популярною фігурою у ЗМІ. З 3 грудня 1989 року він був одним з членів робочого комітету з підготовки позачергового з'їзду СЄПН та головою внутрішньопартійного слідчого комітету. На спеціальному з'їзді партії, 9 грудня 1989 року Гізі був обраний голову СЄПН, отримавши 95,3 відсотка голосів делегатів. Він керував перетворенням СЄПН в демократичну соціалістичну партію, що включало в себе швидку відставку всіх прихильників жорсткої лінії з керівництва партії та перейменування її спочатку на Соціалістичну єдину партію — Партію демократичного соціалізму (СЄПН-ПДС), а пізніше просто на Партію демократичного соціалізму (ПДС). 16 грудня 1989 року він виступив на позачерговому з'їзді СЄПН-ПДС із закликом до співпраці між двома німецькими державами, в повній повазі їх суверенітету.

В березні 1990 року Гізі був обраний до Народної палати на перших вільних виборах, та був депутатом до її розпуску після об'єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року. На перших після возз'єднання загально німецьких виборах, він був обраний до бундестагу, і працював там до 2000 року. Він залишався головою ПДС до 1998 року, а потім з 1998 по 2000 рік обіймав посаду голови парламентської фракції партії.

У 2000 році він пішов з поста голови парламентської фракції ПДС, але продовжував бути активним членом партії. Після перемоги на муніципальних виборах 2001 року в Берліні коаліції у складі ПДС і більш поміркованої Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), він був обраний сенатором з економіки, праці та справах жінок та віце-мером. 31 липня 2002 року він пішов зі своєї посади через скандал з використанням бонусних миль.

Під час федеральних виборів 2005 року він очолив список новоствореної "Лівої партії" ( "Die Linke.PDS"). Балотувався у одномандатному виборчому окрузі Трептов-Кёпенік у Берліні. На федеральних виборах 2009 року він збільшив кількість отриманих голосів у своєму виборчому окрузі Берлін-Трептов-Кепенік до 44,4 відсотків та був переобраний у Бундестаг, як один із двох голів (другий - Оскар Лафонтен) нової партії "Ліві" ("Die Linke"). Після відставки Оскара Лафонтена, Гізі є від 9 жовтня 2009 року єдиним лідером парламентської фракції Лівих.