Грейхаунд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грейхаунд right-center
Greyhound.jpg
Походження Великобританія[1]
Характеристики
Висота пси: 71—76 см,
суки: 68—71 см
Вага 27-34 кг
Класифікація МКФ:
FCI 158
Стандарти породи
FCI [10 стандарт]
Пес свійський (Canis familiaris)


Грейхаунд (англ. greyhound) — порода хортів. Ця порода настільки поширена, що сприймається багатьма людьми як символ собаки взагалі. І популярний він не лише завдяки своїм успіхам на бігових доріжках і захопленості багато чисельних аматорів собачими перегонами. Багато в чому ця порода популярна і через свій відмінний характер, відмінне здоров'я і непримхливість. Володіє чудовим характером і витривалістю. Розумний, м'який і урівноважений пес.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Сука грейхаунда
Грейхаунд, що мчить

Міцно складений, стрункий, має прекрасні пропорції, з потужною і симетрично сформованою мускулатурою, з довгою головою і шиєю, абсолютно правильно розташованими плечима, глибокими грудьми, об'ємистим корпусом, опуклим попереком, потужними передньою і задньою частями, правильними ногами і лапами. Гнучкість підкреслює його характерний тип і порідність.

Голова[ред.ред. код]

Довга, досить широка. Тім'яна частина плоска. Перехід до морди незначний. Щелепи потужні, добре виточені і сильні.

Очі яскраві, розумні, овальні і криво поставлені. Переважно — темні.

Вуха маленькі, у формі «пелюстків троянди», тонкі в текстурі.

Шия довга і м'язиста, елегантно зігнута, плавно переходить в плечі.

Корпус[ред.ред. код]

Спина досить довга, широка, з валиками м'язів, що виділяються з боків хребта. Поперек потужний, злегка опуклий. Груди глибокі і об'ємисті, забезпечуючи досить місця для серця. Ребра спущені, помітно вигнуті, грудна клітка довга.

Хвіст[ред.ред. код]

Довгий, посаджений досить низько, міцний в основі, звужується до кінця, злегка зігнутий.

Кінцівки[ред.ред. код]

Передні ноги довгі і прямі, з хорошим міцним кістяком. Лікті, п'ястки і пальці не вивернуті ні всередину, ні назовні. Плечі косі, правильно приганяють до спини, м'язисті без перевантаженості, звужуються і чітко обкреслені у верхніх кінцях. Лікті вільні і розташовані прямо під плечима. П'ястки помірної довжини, злегка похилі. Стегна і гомілки широкі і м'язисті, свідчать про добру силу. Колінні суглоби з добре вираженими кутами. Плесна абсолютно вертикальні і не нахилені всередину, ні назовні. Лапи помірно видовжені, із зібраними добре стислими пальцями і міцними подушечками.

Собака рухається прямим кроком, що стелеться, вільним, широким. Це дозволяє переміщатися з великою швидкістю. Задні кінцівки виносяться під корпус, надаючи великий імпульс.

Волосяний покрив[ред.ред. код]

Шерсть тонка, щільно прилегла.

Забарвлення[ред.ред. код]

Чорне, біле, червоне, блакитне, оленяче, палеве, тигрове або будь-яке з цих забарвлень у поєднанні з білим.

Зріст[ред.ред. код]

Пси — 71-76 см (28-30 дюймів), суки — 68-71 см (27-28 дюймів).

Типи грейхаундів[ред.ред. код]

В даний час, залежно від спеціалізації тих або інших ліній, в породі явно виділяються три типи грейхаундів: виставкові (шоу-собаки), бігові (рейсингові) і мисливські (курсингові). У передмові до стандарту англійського Кеннел-клубу вони описуються так: шоу-грейхаунд дещо більший, ніж його біговий родич, тоді як курсинговый тип, який полює на вільного зайця, а не на «електричного», мабуть, злегка менших розмірів, що сприяє його більшій маневреності. В той же час біговий грейхаунд перевершує курсингового в швидкості, і з ним може порівнятися на короткій дистанції хіба що неперевершений спринтер — гепард. Відомо, що бігові собаки можуть розвинути швидкість понад 72,4 км/год або 20,1 м/с (45 миль в годину).

Розведення[ред.ред. код]

Через те, що порода надзвичайно поширена, у світі немає очолюючого центру розведення грейхаундів, Так, відмінних шоу-собак отримують в багатьох розплідниках Великобританії, США, в Скандинавії. Бігових грейхаундів розводять у Великобританії, в США та інших країнах, але найкращими бігунами вважаються ірландські собаки.

Історія[ред.ред. код]

Історія виникнення породи пов'язує її з Древнім Єгиптом, де знайдені зображення гладкошерстих типів хортів на зразок салюки або ж слюги (могили Бені-Хассан, близько 2000 року до н. е.). Проте дослідження ДНК в 2004 році показали, що грейхаунд не був близько пов'язаний з цими породами, але є ріднею вівчарки. Припускають, що вони походять від vertragus — хортів, яких тримали кельти зі східної Європи або Євразії. Передбачається, що вони (або собаки, яких називали тим же ім'ям) з'явилися на території Британських островів в 5-6 ст. до н. е. від кельтів з материкової Європи. Всі сучасні грейхаунди походять від собак, зареєстрованих у XVIII столітті.

Джерела[ред.ред. код]