Гречулевич Василь Якович
| Гречулевич Василь Якович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1791 Гнатівці |
| Помер |
1870 Ганнопіль (?) |
| Діяльність | священник |
| Галузь | православна церква[1], релігійна літератураd[1] і Проповідь[1] |
| Alma mater | Подільська духовна семінарія |
| Знання мов | російська[1] і українська[1] |
| Конфесія | православ'я[2] |
| Нагороди |
 |
Протоієрей Василій Гречулевич (1791, Гнатівці - 1870, Антопіль) — православний священник Кам'янець-Подільської єпархії РПЦ, український проповідник, громадський діяч Поділля, діяч національного відродження України середини XIX ст., автор відомої книги «Проповеди на малороссийском языке…» та інших духовних творів, написаних українською мовою.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у 1791 році в с. Гнатівці на Гайсинщині, у сім'ї сільського священника[якого?], де ніколи не цуралися української мови, любили народні пісні, звичаї і відповідно виховували свого сина. Закінчив Шаргородське духовне училище РПЦ. У 1810 вступив до Кам'янець-Подільської духовної семінарії РПЦ, яку успішно закінчив 1815. Деякий час працював викладачем в рідному Шаргородському училищі. 1820 висвячений на священика РПЦ і до кінця свого життя обіймав посаду настоятеля Чудо-Михайлівської парафії в с. Ганнополі, що за 30 кілометрів від м. Тульчина на Вінниччині.
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
На відміну від переважної більшості священиків того часу вів активну громадську діяльність. Вів активну творчу та просвітницьку діяльність. Навчав української та російської грамоти дітей та дорослих місцевих селян, постійно захищав права селян від свавілля поміщиків, виступаючи в судах і складаючи скарги у вищі інстанції. Авторитет Гречулевича серед населення округи настільки зріс, що поміщики і влада не наважувалися відкрито вживати до нього репресивних заходів. На рубежі 50-60-х років XIX ст. Гречулевич брав участь у комісіях по звільненню кріпаків і в проведенні аграрної реформи. Водночас неординарність діяльності В. Гречулевича полягала в тому, що він практично єдиний не тільки в Подільській губернії і всупереч розпоряджень царського уряду та єпархіального начальства протягом усього періоду парафіяльної служби проповіді вів лише українською мовою.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
1849 отець Василь Гречулевич видав «Проповеди на малороссийском языке протоирея й кавалера Василия Гречулевича», що вміщували 59 текстів українською мовою. 1857 збірку видано повторно з доповненнями та виправленнями. Українські письменники та слов'янофіли зустріли проповіді Гречулевича з похвалою («Русская Беседа», 1857). Відоме публічне читання «Проповідей» Павлом Чубинським на Різдво 1860 року в Бориспільскій парафіяльній церкві.
Окрім того В. Гречулевич видав українською мовою «Катехизичні бесіди на символ віри і молитву Господню» (1858), «Бесіди про сім таїнств» (1859) та дві бесіди «Про обв'язки батьків та дітей».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Гречулевич, Василий Яковлевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 686.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мицик Ю. А. Гречулевич Василь [Архівовано 7 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 194. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Гречулевич, Василий Яковлевич
- Юрий Дойков. «П. П. Чубинский. Предтеча украинской свободы»
Посилання[ред. | ред. код]
- Подолянин Василь Гречулевич [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]