Гре-Но-Лі
Гре-Но-Лі — скорочення від прізвищ трьох шведських футболістів — Гуннара Грена, Гуннара Нордаля і Нільса Лідхольма, нападників, які складали потужне атакуюче тріо в італійському клубі «Мілан» і збірній Швеції в 1940–50-х роках.
В першу чергу завдяки зусиллям цієї трійки збірна Швеції здобула золоті медалі на Олімпійських іграх 1948 року в Лондоні. На клубному рівні їхнім найбільшим успіхом стало здобуття в 1951 році «Міланом» титулу чемпіону Італії, четвертого в своїй історії, після 44-річної перерви. В 1955 році Лідхольм і Нордаль повторили це досягнення вже без Грена; Лідхольм здобував чемпіонській титул у складі «Мілана» ще двічі: в 1957 і 1959 роках, коли Грен і Нордаль вже покинули клуб. «Гре-Но-Лі» були справжніми суперзірками міланського клубу, і в 1980-х роках з ними постійно порівнювали іншу «національну» трійку нападників, яка на тривалий час склалася в клубі — голландців Рууда Гулліта, Франка Рейкаарда і Марко ван Бастена.
З трійки «Гре-Но-Лі» найбільш успішним був Нордаль, який п’ять разів ставав кращім бомбардиром сезону вищої італійської ліги (Серії А), а за загальною кількістю голів, забитих в матчах Серії А, досі посідає друге місце. Нільс Лідхольм в 1977–1979 і 1984–1987 роках був головним тренером «Мілана».
