Грибоподібні тіла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
грибоподібні тіла в мозку дрозофіли. З роботи Jenett et al., 2006 [1]

Грибоподібні тіла (лат. corpora pedunculata) — парні структури в мозку комах та інших членистоногих. Являють собою кілька (до дванадцяти) шарів нейронів. Грибоподібні тіла складаються з пари шапок, пов'язаних з іншими частинами мозку центральним нервовим трактом, або так званими ніжками.

Грибоподібні тіла — центр інтеграції, до якого надходить інформація від різних аналізаторів. Їх можна вважати прообразом кори головного мозку. Їх роль полягає у формуванні асоціацій. Основний тип нейронів грибоподібний тіл — клітини Кеньйона.

Вперше грибоподібні тіла були описані французьким натуралістом Феліксом Дюжарденом в 1850 році .[2] Він показав, що тварини з більшими грибоподібним тілами при декапітаціі демонструють більш виражені порушення координації, а малий розмір тіл пов'язаний з більш автоматичною, інстинктивним поведінкою. Два інших французьких біолога, Ферв(фр. Faivre)[3] і Біне (фр. Binet),[4] розвинули ідеї Дюжардена, показавши, що тіла необхідні для здійснення складної рухової активності.

Грибоподібні тіла задіяні в процесах навчання і відповідають за роботу пам'яті, особливо нюхової. [5] Вони досягають найбільших розмірів у перетинчастокрилих, чия поведінка особливо тісно пов'язана зі сприйняттям запахів. У великих комах, як передбачається, грибоподібні тіла можуть виконувати й інші функції, пов'язані з пам'яттю і навчанням. А саме з асоціативною пам'яттю, сенсорною фільтрацією, контролем рухів, і просторовою пам'яттю.

Еволюційні дослідження говорять про те, що ранні грибоподібні тіла у древніх комах не були пов'язані з нюхом і в основному отримували інформацію від механічних та оптичних сенсорних органів.[6]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Jenett A, Schindelin JE, Heisenberg M / 7 / 544 The Virtual Insect Brain protocol: creating and comparing standardized neuroanatomy // BMC Bioinformatics. — 7 (2006) С. 544. DOI:10.1186/1471-2105-7-544. PMID 17196102.
  2. Dujardin, F. 1850. Mémoire sur le système nerveux des insectes. Ann. Sci. Nat. Zool. 14: 195—206.
  3. Faivre, E. 1857. Du cerveau des dytisques consideré dans ses rapports avec la locomotion. Ann. Sci. Nat. Zool. 8: 245—274.
  4. Binet, A. 1894. Contribution à l'étude du système nerveux sousintestinal des insectes. J. Anat. Physiol. 30: 449—580
  5. Erber, J., T. Masuhr, and R. Menzel. 1980. Localization of short-term memory in the brain of the bee, Apis mellifera. Physiol. Entomol. 5: 343—358.
  6. Strausfeld NJ, Hansen L, Li Y, Gomez RS, Ito K pmidlookup? view = long & pmid = 10454370 Evolution, discovery, and interpretations of arthropod mushroom bodies // Learn. Mem.. — (1998) (1-2) С. 11-37. PMID 10454370.