Григорович Євгенія Зинонівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгенія Григорович
Ім'я при народженні Ївга Зинонівна Григорович
Дата народження 17 (30) квітня 1905
Місце народження Дубно, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Дата смерті 15 липня 1978(1978-07-15) (73 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Професія кінорежисерка
Член у НСКУ

Євге́нія (Ївга) Зино́нівна (Зенонівна, Зиновіївна) Григоро́вич[1] (17 (30) квітня 1905(19050430), Дубно — 15 липня 1978, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянська українська кінорежисерка та сценаристка. Заслужена діячка мистецтв УРСР (1954)[2]. Нагороджена медаллю, значком «Отличник кинематографии СССР».

Життєпис[ред. | ред. код]

Могила Євгенії Григорович та її родини, Байкове кладовище

Народилась 30 квітня 1905 року у місті Дубно на Рівненщині.

Спочатку здобула педагогічну освіту і від 1923 року працювала педагогом. 1928 року закінчила Одеський кінотехнікум.

Від 1930 року працювала режисером на Одеській кіностудії. Від 1943 року — режисер Київської кіностудії науково-популярних фільмів, де поставила переважну більшість картин.

Була членом Спілки кінематографістів України. Померла на 74-му році життя 15 липня 1978 року. Похована на Байковому кладовищі разом з родиноюким приходилась?, зокрема, оператором Олександром Лаврикомким приходилась?.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Спочатку, працюючи в Одесі, ставила інструктивні, культурно-просвітницькі, агітаційні фільми. Серед них:

  • «Культура кенафа» (1931),
  • «Ленінське містечко» (1931),
  • «Юні моряки» (1939).

Постановник дитячого художнього фільму «Будьониші» (1935).

Від 1943 року знімала науково-популярні фільми (як правило, писала сценарії для своїх картин). Це були видові кінонариси, фільми-портрети тощо.

Серед фільмів:

  • «Культура кенафа»,
  • «Ленінське містечко» (1931),
  • «Діти-городники»,
  • «Вітаю з переходом» (1932),
  • «Будьониші» (1935),
  • «Українка» (1936),
  • «Юні моряки» (1939) тощо.

З 1943 р. була режисером Київської студії науково-популярних фільмів, де створила кінокартини:

  • «Обережно з вогнем»,
  • «Вогонь знищує все»,
  • «Бережіть хліб» (1945),
  • «Виробництво дієтичних молочних продуктів» (1946),
  • «Паша Ангеліна» (1947),
  • «Чи вмієте ви ними користуватись?» (1948),
  • «Вони перемагають вогонь»,
  • «Не забувайте про це» (1949),
  • «По Північній Буковині»,
  • «Оберігайте тваринницькі приміщення від пожеж» (1950),
  • «Юні натуралісти»,
  • «Кримська троянда» (1951),
  • «Шовківництво в СРСР» (1952),
  • «Цього могло не трапитись» (1953),
  • «Прогресивна технологія в тяжкому машинобудуванні»,
  • «Все про те ж» (1954),
  • «Із тих, хто відстає – у передові» (1955),
  • «Курортне лікування серцево-судинних захворювань» (1956),
  • «Бережіть зір» (1957),
  • «Сімферополь—Алушта—Севастополь» (1957),
  • «Правда про мощі» (1958),
  • «Капрон замість сталі» (1959),
  • «В далекі води Атлантики» (1959),
  • «Євгенія Долинюк» (1960),
  • «Ланка високих врожаїв» (1961),
  • «Замість крові» (1961),
  • «По річці Десні» (1961),
  • «Відкриття підказує природа» (1962),
  • «Експеримент перевіряє життя» (1963),
  • «Олександр Довженко» (1964),
  • «В світлі невидимих променів» (1965),
  • «Микола Самокиш» (1966),
  • «Пам'ятники Давньої Русі» (1969),
  • «Ліс — наше багатство» (1975) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Жінці про жінку. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019. 
  2. Кінолекторій КУЛЬТУРФІЛЬМ. [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] Довженко-Центр

Джерела[ред. | ред. код]