Григорій Синаїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Григорій Синаїт, преподобний (1268, Клазомени, Візантія — 1310, Болгарія) — православний святий, представник пізньовізантійського ісихазму (окрім Григорія Палами і Миколая Кавасіли). Григорій Синаїт жив на рубежі XIII—XIV століть в багатьох монастирях на Кіпрі, на горі Сінай, в Єрусалимі, на Афоні та інших місцях. Автор богословських творів.

Життя святого[ред.ред. код]

Преподобний Григорій Синаїт народився бл. 1268 року в приморському поселенні Клазомени біля м. Смірна (Мала Азія) від багатих батьків. Близько 1290 року він був взятий в полон агарянами і висланий в Лаодикію. Після звільнення преподобний прибув на о. Кіпр, де постригся в чернечий чин. Потім він відправився на Синайську гору и прийняв там велику схиму. Виконуючи послух кухара та пекара, преподобний був також вишуканим письменником і перевершував всіх в читанні і знанні Священих і отцівських книг. Строгість його життя (піст, чування, псалмоспіви, стояння на молитві) одних приводила в подив, а у інших викликала заздрість. Пішовши з монастиря, преподобний відвідав Єрусалим. Деякий час він жив на о. Крит, а потім обійшов на Афоні всі монастирі і всіх подвижників. Таким чином він увібрав багатовіковий досвід чернечого життя найдревніших обителей. Лише після цього преподобний Григорій Синаїт побудував собі в усамотненому місці ісихостерій — келію для мовчання і безперешкодних занять розумною молитвою, поєднаною з важкою чернечою працею.

Святий Григорій Синаїт створив вчення, яке лягло в основу усього середньовічного напрямку східного монашества, зокрема в основу візантійської містики XIV століття.

Коли Григорій Синаїт приїхав до Афону з Криту, він, як сказано в його «Житії», знайшов лише трьох іноків, знайомих зі справжньої ісехією. Вчення Синаїта було надто суворим, іноді воно навіть суперечило старому устрою монастирського життя.

Григорій Синаїт та Григорій Палама[ред.ред. код]

Важко сказати, чи був Григорій Палама учнем Св. Григорія Синаїта, але є підстави твердити, що він був його учнем по духу. Проте Палама дещо пом'якшує строго монашеську точку зору Синаїта: він не цурається світу, лише визнає за монашеством більше можливостей для спасіння.

Цитати Григорія Синаїта[ред.ред. код]

  • «Коли взявся за діло молитви, тоді слід читати такі книги в яких пишеться про внутрішнє життя, тверезість і молитву.» — Св. Григорій Синаїт.
  • «Велику зброю має на ворогів той, хто в молитві тримає плач скрухи, щоб не впасти в самовподобання від молитовної радості». — Св. Григорій Синаїт.
  • «Через падіння ми вийшли назовні, повернемося ж до себе, відвертаючись від зовнішнього». — Св. Григорій Синаїт.

Дивітся теж[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]