Григор'єв Борис Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Григор'єв Борис Дмитрович
Григорьев Борис Дмитриевич
Boris Grigoriev - self-portrait.jpg
автопортрет, 1916 р.
Ім'я при народженні Григорьев Борис Дмитриевич
Дата народження 11 (23) липня 1886(1886-07-23)
Місце народження Москва
Дата смерті 7 лютого 1939(1939-02-07) (52 роки)
Національність росіянин
Громадянство Російська імперія, Франція
Навчання Строгановське художнє училище ( Москва ) та Вище художнє училище Академії мистецтв у Петербурзі
Напрямок реалізм
Роки творчості 18911938
Покровитель меценат Бурцев
Вплив експресіонізм, модернізм
Твори жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі.


Григор'єв Борис Дмитрович (11 (23) липня 1886(18860723)1939) — відомий російський художник першої половини 20 ст., емігрант. Робив жанрові композиції, портрети, іноді пейзажі.

Життєпис[ред.ред. код]

  • 1886 — народився в місті Москва.
  • 1903—1913 — художнє навчання з перервами у Строгановському художньому училищі (Москва) та у Вищому художньому училищі Академії мистецтв у Петербурзі. Меред вчителів Григор'єва — художники Архіпов Абрам Юхимович (18621930) та Щербиновський Д. О.

Створив декілька творчих подорожей по Німеччині, Греції, Італії, Швейцарії. Недовго(чотири місяці) займався в Парижі в студії Гран-Шеньє. Привіз з Парижу декілька тисяч власних малюнків, які показав на виставці в Петербурзі. Працював як ілюстратор в періодичних виданнях початку 20 ст . (журнали «Сатирикон», «Новий Сатирикон»)

  • 1919 — еміграція з підрадянської Росії. Художник разом з родиною потайки лодкою перетнули кордон Росії і перебралися в Європу. Жив і працював у Німеччини в Берліні. Потім Франції, США, Бразилії, Аргентині, Чілі.
  • З 1927 року — родина оселилася в Кань-сюр-Мер ( Франція ), в містечку поблизу Ніцци. Родина мала заміський будинок і ділянку землі, що нагадувала чи то маленьку садибу, чи то європейську віллу.Домівка мала назву «Бориселла» ( від імен художника «Борис» та його дружинии «Елла» ).

Серед найцікавіших творів еміграційного періоду Бориса Григор'єва - «Бретонський цикл» та пейзажні твори з зображеннями тропічної природи країн Латинської Америки.

Борис Григор'єв і книга[ред.ред. код]

Російське село, 1918 р.

Григор'єва, окрім живопису, приваблювала література. Він і сам робив спроби писати вірші, прозу. Так, відомо, що Борис Дмитрович залишив близько 500 сторінок мемуарів ( але місцезнаходження його рукопису поки невідоме). Знають його медійний цикл « О новом » ( оприлюдений у 1920 р. ) зі спогадами про власну участь в святковому оформленні Петрограда восени 1918 року, про співробітництво в журналі «Пламя», редактором якого в той час був нарком А.В.Луначарський, про « Першу державну вільну выставку всіх течій» на початку 1919 року в Палаці мистецтв, в який перейменували Зимовий палац на хвилі нестерпного бажання замінити усе давнє на революційне і сучасне.

Особлива річ - листування художника. Він листувався з цілою низкою відомих особ і діячів мистецтва доби, серед яких -

Більшість власних малюнків і цикли картин бажав бачити «експонованими» у книгах разом з текстом. Саме таким було видання «Расєя» 1918 року, де окрім нарисів П. Щеголева та М. Радлова, були і тексти Бориса Григор'єва «Лінія» та «Вчитель»; видання «Intimite» (1918) зі статтями В. Воінова та В.Дмитрієва.

Він намагався також оприлюднити серію власних латиноамериканських творів, про що в 1929 році домовлявся з Андрієм Седих, бо той планував писати про Чілі. Але видання не війшло.

Графічні портрети роботи художника[ред.ред. код]

Портрети акторів у ролях пензля Бориса Григор'єва[ред.ред. код]


Вибрані твори[ред.ред. код]

Консьєржка
Чорнець францисканець, 1922 
Анна Гриліхес

Галерея[ред.ред. код]


Джерела[ред.ред. код]

  • журнал " Художник ", № 10, 1990 (рос)
  • Каталог ГРМ, «Живопись 19-начала 20 века», Л, «Аврора», 1980, с. 99 (рос)

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]