Модест Гриневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриневецький.
о. Модест Гриневецький, ЧСВВ
Модест Гриневецький — ректор Львівського університету
Модест Гриневецький — ректор Львівського університету
Модест Гриневецький — ректор Львівського університету
Народився 8 листопада 1758(1758-11-08)
с. Літовищі Ліського повіту на Лемківщині (тепер Польща)
Помер 1 квітня 1823(1823-04-01) (64 роки)
Львів
Поховання Монастир святого Онуфрія[1]
Місце проживання Монастир св. Онуфрія у Львові
Країна Річ Посполита
Австрійська імперія Австрійська імперія
Національність українець
Діяльність богослов
Alma mater Замойська академія
Галузь історія, богослов'я, джерелознавство
Заклад Львівський університет
Посада ректор Львівського університету
Вчене звання професор, ректор
Науковий ступінь доктор богослов'я
Членство Краківське наукове товариствоd[2]
CMNS: Модест Гриневецький у Вікісховищі

Моде́ст Гриневе́цький ЧСВВ (хресне ім'я Михайло; 8 листопада 1758, Літовищі — 1 квітня 1823, Львів) — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у селі Літовищі (Лютовиська) на Лемківщині (пізніше Ліського повіту, тепер Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Польща).

Навчався у так званій граматикальній і гуманітарній школі в місті Самборі, пізніше в містах Добромилі та Замості.

1777 р. вступив у монастир Василіянського Чину. На облаченні в монашу рясу отримав монаше ім'я Мелетій, однак на вічні обіти змінив його на Модест, тому в біографічних статтях часто замість справжнього хресного імені подане саме це перше ім'я.

Як студент Замостської академії написав розвідку «Філософське обґрунтування фізики» (1781 р.). Був учителем василіянських гімназій у Дрогобичі (1781–1782), Лаврові (1783–1784, викладав тут риторику[3], за даними «Енциклопедії Українознавства» заклад називався «окружна школа», був аналогічним до головної школи[4]). З кінця 1784 до 1789 р. навчався християнського богослов'я і філософії у Відні, пізніше Львові.

Викладав догматику української мовою у Провізоричному науковому інституті в руській мові (лат. Studium ruthenum) при Львівському університеті, з 1793 р. очолював кафедру латинської мови та догматики. 1799 р. одержав звання доктора і титул звичайного професора, 1800, 1801 та 1806 р. — «прокуратор» чину василіан на Галицьку провінцію.

1791 р. підготував для теологів українською мовою «Догматику», а на прохання Чернівецького єпископату склав «План систематичних богословських студій» (1816 р.).

У 1817 р. внесений у список послів Галицького станового сейму.

За станом здоров'я відмовився від пропозицій переїхати працювати у Краківському та Віденському університетах. З 1822 р. — ректор Львівського університету, протоігумен василіянських монастирів у Галичині.

Географічний словник Королівства Польського стверджував про його смерть у Лаврові.[3] Модест Гриневецький похований на цвинтарі ченців монастиря Св. Онуфрія та парафіян Успенської церкви Львова (тепер — монастирський сад) поблизу церкви Св. Онуфрія у Львові.

Діяльність[ред. | ред. код]

Був поборником міжслов'янських наукових взаємин. Листувався і обмінювався літературою з Петром Лодієм, Максиміліяном Оссолінським, Петром Кеппеном, Зоряном Доленґою-Ходаковським. Постійно збирав і описував стародруки, скопіював напис на надгробній плиті Івана Федоровича, написав передмови до праці Вількоровича і «Хроніки м. Львова» Бартоломея Зиморовича.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://web.archive.org/web/20160305024223/http://ukrainica.org.ua/ukr/content/2235
  2. ↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/hryniewiecki-michal-modest-melecyusz-chryniewiecki/
  3. ↑ а б Ławrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 614. (пол.) — S. 614. (пол.)
  4. ↑ Головні школи [Архівовано 19 червня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 396.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя
від заснування до Добромильської реформи
(1780—1882)
Анастасій Пйотровський (1780-1784) · Віктор Старожинський (1783—1785) у Львівській єпархії · Анастасій Пйотровський (1784—1785) у Перемишльській і Холмській єпархіях · Віктор Старожинський (1785—1797) у всіх єпархіях · Доротей Михальський (1797—1803) · Юліян Здюшинський (1803—1810) · Теофан Голдаєвич (1810—1818) · Арсеній Радкевич (1818—1821) · Модест Гриневецький (1822—1823) · Софроній Опуський (1823), вікарій · Орест Хомчинський (1823—1826), вікарій · Орест Хомчинський (1826—1842), протоігумен · Дометій Фізьо (1842—1846) · Еміліян Коссак (1846—1850) · Мар'ян Максимович (1850—1854) · Модест Мацієвський (1854—1874) · Яків Загайський (1874—1878) · Климентій Сарницький (1878—1882), для «старих василіян» до 1909
Настоятелі Провінції Найсвятішого Спасителя
під час Добромильської реформи
(1882—1904)
Генрик Яцковський, ТІ (1882-1887), візитатор · Міхал Мицєльський, ТІ (1887-1893), візитатор · Каспер Щепковський, ТІ (1893-1897), візитатор · Міхал Мицєльський, ТІ (1897-1901), протоігумен · Пйотр Бапст, ТІ (1901-1904), протоігумен
Протоігумени Провінції Найсвятішого Спасителя
після Добромильської реформи
(1904 — до нині)
Платонід Філяс (1904-1917) · Марко Галущинський (1918) · Платонід Філяс (1918-1920), вікарій · Анастасій Калиш (1920-1930) · Діонисій Ткачук (1930-1931), вікарій · Степан Решетило (1931-1932), вікарій · Степан Решетило (1932-1935), протоігумен · Віталій Градюк (1935-1961) · Пахомій Борис (1961-1972) · Дам'ян Богун (1972-1987) · Василь Мендрунь (1987-1996) · Віктор Батіг (1996-1997) · Теодозій Янків (1997-2000) · Йосиф Будай (2000-2004) · Григорій Гриньків (2004-2007) · Йоаникій Чверенчук (2007-2012) · Пантелеймон Саламаха (2012-2016) · Йоан Школик (2016-2024) · Йосиф Кралька (від 2024)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Модест_Гриневецький&oldid=40871786