Гринява

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гринява
Вигляд на село Гринява та вказівник
Вигляд на село Гринява та вказівник
Вигляд на село Гринява та вказівник
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Верховинський район
Громада Білоберізька сільська громада
Основні дані
Засноване 1702
Населення 904
Площа 21,7 км²
Густота населення 41,66 осіб/км²
Поштовий індекс 78734
Телефонний код +380 03432
Географічні дані
Географічні координати 47°58′54″ пн. ш. 24°51′33″ сх. д. / 47.98167° пн. ш. 24.85917° сх. д. / 47.98167; 24.85917Координати: 47°58′54″ пн. ш. 24°51′33″ сх. д. / 47.98167° пн. ш. 24.85917° сх. д. / 47.98167; 24.85917
Водойми Білий Черемош, Пробійна
Місцева влада
Адреса ради 78734 Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Гринява
Карта
Гринява. Карта розташування: Україна
Гринява
Гринява
Гринява. Карта розташування: Івано-Франківська область
Гринява
Гринява
Мапа
Мапа

CMNS: Гринява у Вікісховищі

Гри́нява — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Гринява розкинулась у Карпатах вздовж річок Білого Черемошу і Пробійни, за 47 км від районного центру Верховина та 82 км від залізничної станції Вижниця.

Історія[ред. | ред. код]

Засноване село в 1702 році. Згадується у Йосифінській метриці 1785—1788 років. У 1922 році село відоме під назвою Ясенів Горішній (пол. Ясенів-Гурний).

Уродженець села Іван Бойчук після загибелі Олекси Довбуша очолив у 1745 році рух карпатських опришків. Загін Бойчука брав участь у гайдамацькому русі на Правобережній Україні.

У 1916 році через село проходив полк російської армії, у якому служив В. І. Чапаєв.

Гринявці були учасниками повстання проти Польщі у квітні 1920 року.

На 01.01.1939 в селі проживало 2600 мешканців, з них 2600 українців, 45 поляків, 25 євреїв[1]. Село було адміністративним центром ґміни Косівського повіту Станиславівського воєводства.

Під час Другої світової війни і довгі роки після війни жителі села чинили опір окупантам. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.[2] 4 жовтня 1954 року як герой загинув 37-річний житель села повстанець Яків Гречук («Сміхолист»)[3].

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Штубей Гринявської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Високий.[4]

12 серпня 1952 р. Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.

24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.

2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[6]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.[7]

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1031 особа, з яких 491 чоловік та 540 жінок.[8]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 896 осіб.[9]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]

Мова Відсоток
українська 99,34 %
російська 0,55 %

Географічні особливості та життєдіяльність[ред. | ред. код]

Основою побуту селян є лісівництво і тваринництво, а також збирання дикорослих ягід і грибів. Внаслідок наявності складних природно-кліматичних умов Карпатських гір в селі досі збереглися традиційні зразки дерев'яної архітектури: житлові будинки та господарські споруди[11].

Церква[ред. | ред. код]

Свято-Успенський храм юридично належить до УПЦ. У грудні 2019 року храм було підпорядковано ПЦУ, настоятель протоієрей Ігор Фенчук. Відбувалися сутички між РПЦ та активістами Правого Сектора[12][13].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Бойчук Іван — один із ватажків руху карпатських опришків 1740—1750-х рр;
  • Лідія-Константина Бурачинська-Рудик — український публіцист, журналіст, громадський діяч;
  • Ростислав Стефанович Курендаш — кандидат технічних наук, професор , засновник та завідувач кафедри Прилади точної механіки (Кафедра «Прилади точної механіки» (ПТМ) створена в 1965 році. Першим її завідувачем був професор Курендаш Р. С. (1965—1976 рр.)[14]), багаторічний декан Механіко-машинобудівного факультету Львівського політехнічного інституту. Автор багатьох наукових праць та патентів.

Померли[ред. | ред. код]

  • Дубик Роман-«Боєвір» — український військовик, командир сотні у Буковинському курені УПА.

Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА[ред. | ред. код]

Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі[ред. | ред. код]

  • ДМИТРОНЯК Ганна Танасіївна, 1930 р. н., с. Гринява Верховинського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Гринява, селянка. Заарештована 02.11.1948. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Чорноброва, кур’єр станичної ОУН, збирала продукти для УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 11.03.1949 засуджена на 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Реабілітована 11.04.1994.
  • ДМИТРОНЯК Олексій Олексійович, 1918 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Гринява, об’їждчик лісництва. Заарештований 10.11.1950. Звинувачення: допомагав матеріально ОУН, розповсюджував бофони. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 08.02.1951 засуджений на 25 ро­ків позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 27.12.1991.
  • ДМИТРОНЯК Федір Олексійович, 1908 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Гринява, селянин. Заарештований 27.02.1945. Звинувачення: збирав продукти для УПА. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 10.04.1945 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 25.09.1996.
  • ДРОНЯК Андрій Михайлович, 1903 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Гринява, тесляр. Заарештований 19.05.1945. Звинувачення: член ОУН, псевда — Соловей, Фортуна. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 06.03.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 16.04.1992.
  • ДРОНЯК Юрій Васильович, 1927 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелеґально. Заарештований 20.04.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Дорошенка), псевдо — Горб. Військовим трибуналом військ МВС СРСР при управлінні будівництва Північно-Печорської залізничної маґістралі 31.08.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 15.07.1992
  • ДУТЧАК Василина, 1928 р. н., с. Гринява Верховинського району, українка, освіта початкова. Проживала в с. Гринява, селянка. Заарештована 02.11.1948. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Кучерява, кур’єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 11.03.1949 засуджена на 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Реабілітована 28.06.1993.
  • ПАРИЖНЯК Микола Васильович, 1909 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Леґалізувався. Проживав у с. Гринява, лісоруб. Заарештований 28.11.1950. Звинувачення: вояк УПА (запасна сотня), розвідник станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 31.03.1951 засуджений на 25 ро­ків позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 10.03.1994.
  • ПЛИХТЯК Василь Миколайович, 1910 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Прийшов із повинною. Проживав у с. Гринява, лісоруб. Заарештований 02.11.1948. Звинувачення: вояк УПА (сотня Дорошенка), псевдо — Ґураль, інформатор ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 31.12.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабі-літований 17.02.1992.
  • ПЛИХТЯК Марія Танасівна, 1910 р. н., с. Гринява Верховинського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Гринява, селянка. Заарештована 02.11.1948. Звинувачення: переховувала членів ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 31.12.1948 засуджена на 25 ро­ків позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 17.02.1992.
  • РУБАНЮК Ганна Михайлівна, 1912 р. н., с. Гри­нява Верховинського району, українка, малописьменна. Проживала в с. Гринява, селянка. За-арештована 14.08.1947. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Хвоя, кур’єр станичної ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 08.09.1947 засуджена на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітована 10.11.1993.
  • РУБАНЮК Іван Кузьмич, 1927 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав нелеґально. Заарештований 20.05.1945. Звинувачення: вояк УПА (сотня Недобитого, 1945), псевдо — Куниця. Військовим трибуналом військ НКВС Станіславської області 13.10.1945 засуджений на 15 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 20.05.1994.
  • РУБАНЮК Олексій Дмитрович, 1922 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав нелеґально. Заарештований 21.07.1948. Звинувачення: вояк УПА (сотня Явора), псевдо — Дорошенко. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 24.08.1948 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 04.01.1992.
  • РУБАНЮК Онуфрій Іванович, 1906 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Заарештований 05.01.1950. Звинувачення: розвідник станичної ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 10.06.1950 засуджений на 10 ро­ків позбавлення волі. Реабілітований 26.05.1994.
  • РУБАНЮК Юрій Власович, 1903 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Гринява, заготівельник райвідділу наркомзагу. Заарештований 15.05.1946. Звинувачення: член ОУН, псевда — Послушний, Ясен, станичний ОУН. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 07.06.1946 засуджений на 10 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Загинув 12.08.1948 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 16.11.1993.
  • СЕРЕНЧУК Юрій Федорович, 1896 р. н., с. Голови Верховинського району, українець, освіта початкова. Проживав у с. Гринява, селянин. Заарештований 22.04.1945. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Тиса, пропаґандист ОУН. Військовим три-буналом військ НКВС Станіславської області 06.03.1946 засуджений на 15 років каторжних робіт і 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 11.12.1991.
  • СЛИВЧУК Юрій Дмитрович, 1908 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Гринява, робітник лісопункту. Заарештований 04.12.1952. Звинувачення: допомагав продуктами воякам УПА. Військовим трибуналом військ МВС Станіславської області 10.01.1953 засуджений на 25 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах із конфіскацією майна. Реабілітований 20.02.1992.
  • ФЕДОРЧАК Іван Федорович, 1924 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта неповна середня. Проживав у с. Гринява, інспектор Верховинського райфінвідділу. Заарештований 19.07.1947. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Тополя, проводив антирадянську аґітацію. Стані­славським обласним судом 30.12.1947 засуджений на 8 років позбавлення волі та 5 років пораження в правах. Реабілітований 10.12.1991.
  • ФЕДОРЧУК Ілько Никифорович, 1925 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, освіта початкова. Леґалізувався. Проживав у с. Гринява, заготівельник райвідділу мінзагу. Заарештований 25.05.1948. Звинувачення: вояк УПА (сотня Дорошенка, 1944), псевдо — Зима. Станіславським обласним судом 03.08.1948 засуджений на 10 років позбавлення волі. Реабілітований 23.11.1992.

Загинули в збройній боротьбі[ред. | ред. код]

  • ПЛИХТЯК Іван Миколайович, 1902 р. н., с. Гри­нява Верховинського району, українець, освіта початкова. Прийшов із повинною. Проживав у с. Гри­нява, лісничий. Заарештований 08.01.1950. Звинувачення: член ОУН, псевдо — Майстер, матеріально допомагав членам ОУН. Особливою нарадою при МДБ СРСР 24.06.1950 засуджений на 10 років по­збавлення волі. Загинув 14.02.1953 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 11.04.1994.
  • ФЕДОРЧАК Михайло Дмитрович, 1913 р. н., с. Гринява Верховинського району, українець, малописьменний. Проживав у с. Гринява, робітник лісопункту. Заарештований 31.12.1949. Звинувачення: матеріально допомагав УПА. Особливою нарадою при МДБ СРСР 24.06.1950 засуджений на 10 років позбавлення волі. Загинув 03.03.1955 в ув’язненні, місце поховання невідоме. Реабілітований 11.04.1994.
  • ДРОНЯК Дмитро Лаврентійович, 1900 р. н., с. Гринява Верховинського району, охоронець кущової ОУН, псевдо - Скала, † 29.06.1952 р., невідомо.
  • ЗАМОРЕНЯК Степан Юрійович, 1902 р. н., с. Гринява Верховинського району, охоронець кущової ОУН, псевдо - Скеля, † травень 1950 р., невідомо.
  • ЧЕРЛЕНЮК Михайло, 1896 р. н., с. Гринява Верховинського району, охоронець кущової ОУН, псевдо - Дорошенко, † 06.11.1948 р.,с. Красноїлля Верховинського району.

Загинули на території села[ред. | ред. код]

  • ГОЖДЯК Юрій Миколайович, 1922 р. н., с-ще Верховина, керівник кущової ОУН, псевдо - Лев, † 21.10.1951 р., с. Гринява Верховинського району.
  • ГРЕЧУК Яків, 1917 р. н., с-ще Верховина, охоронець райпроводу ОУН, псевдо - Сміхолист, † 04.10.1954 р., с. Гринява Верховинського району.
  • КАЛИНИЧ Олена Андріївна, 1910 р. н., с. Великий Рожин Косівського району, зв’язкова кущової ОУН, † 18.09.1949 р., с. Гринява Верховинського ра­йону.
  • ЛОБУЛЯК Федір Афанасійович, 1901 р. н., с. Пробійнівка Верховинського району, охоронець кущової ОУН, псевдо - Листок, † 22.07.1948 р., с. Гринява Верховинського району.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 40.
  2. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 43. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  3. ↑ Іван КМЕТЮК. Останні роки партизанської боротьби в Галичині. — «Галичина», 12 жовтня 2017 року. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  4. ↑ «Прикарпатська правда», 13 липня 1946
  5. ↑ ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
  6. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  9. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  11. ↑ Шкрібляк П. Визначні місця Верховинщини. Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 10 листопада 2013.
  12. ↑ У Гриняві активісти ПЦУ, відібравши у громади УПЦ один храм, захопили і другий. 112.ua (uk-UA) . Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
  13. ↑ У селі Гринява Верховинського району радикали захопили храм УПЦ. Івано-Франківська єпархія (uk-UA) . 16 грудня 2019. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2020.
  14. ↑ Історія кафедри приладів точної механіки. Архів оригіналу за 15 квітня 2017.
  15. ↑ Івано-Франківська область. www.reabit.org.ua. Процитовано 11 листопада 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Селища
Села
Населені пункти Верховинського району
Смт
Селища
Села
Барвінків • Бережниця • Бистрець • Біла Річка • Білоберізка • Буковець • Буркут • Великий Ходак • Верхній Ясенів • Вигода • Віпче • Волова • Голови • Голошина • Грамотне • Гринява • Дземброня • Довгополе • Замагора • Зелене • Ільці • Кохан • Красник • Красноїлля • Кривопілля • Криворівня • Перехресне • Полянки • Пробійнівка • Рівня • Сеньківське • Стаїще • Стебні • Топільче • Устеріки • Хороцеве • Черемошна • Черетів • Чорна Річка • Яблуниця • Явірник


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гринява&oldid=42283285