Грисюк Антон Степанович

Грисюк Антон Степанович
Народився	12 березня 1914(1914-03-12) Забір'я, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер	29 квітня 1944(1944-04-29) (30 років) Любомльський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Устилуг
Країна	СРСР
Учасник	радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання	старший лейтенант
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Анто́н Степа́нович Грисю́к (26 лютого/12 березня 1914 , Забір'я, Київський повіт, Київська губернія (нині — Фастівський район, Київська область) — 28 квітня 1944) — Герой Радянського Союзу.

Життєпис

Народився Антон Степанович 12 березня 1914 року в селі Забір'я (нині Фастівського району Київської області) в родині лісника.

Учасник агресії СРСР проти Фінляндії 1939-40 років, під час якої у березні 1940 року був нагороджений званням Героя СРСР.

Вже з червня 1941 року Грисюк — учасник Німецько-радянської війни, яку розпочав під Володимиром-Волинським. Будучи важко поранений, опинився у фашистському тилу біля Білої Церкви. Добрався до с.Кощіївка де проживав брат Микола, а інший Петро був лісничим на х. Вишняки. Після одужання (весна1942) створив підпільну групу у Дорогинці.

У квітні 1943 року прибув з групою радянських підпільників до Мотовилівського лісу де очолив залишки загону ім. Кармалюка. (створено восени 1941 членами ОУН В.Кравченко «Довгий» та О.Кабанець «Євген».у березні 1943 за вимогою СБ долучились до УПА Південь і пішли до Холодного яру). У червні 1943 за наказом УШПР перейшов до Макарівського лісу Був начальником штабу 4 батальйону Київського з'єднання і командиром партизанського загону ім. Кармалюка (Мотовилівський ліс) на Київщині, потім командиром партизанського загону в з'єднанні А. Ф. Федорова. Згідно з повідомленнями партизанського штабу, 15 жовтня 1941 під керівництвом А.Грисюка розпочала діяльність підпільна організація в с. Дорогинка Фастівського району Київської області.

Останні дні свого життя — а це 18 діб — провів на Володимирщині, в районах міст Устилуг та Володимир-Волинський. 28 квітня 1944 в селі Мосир 120 карателів оточили загін Грисюка. Сам Грисюк під час бою перебував на найнебезпечніших ділянках. 29 квітня Антон Степанович був смертельно поранений.

Похований в місті Устилуг.

Джерела

• Інститут історії України [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]