Гриф-індичка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гриф-індичка
Turkey vulture profile.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Соколоподібні (Falconiformes)
Родина: Американські грифи (Cathartidae)
Рід: Катарта (Cathartes)
Вид: Гриф-індичка
Біноміальна назва
Cathartes aura
(Linnaeus, 1758)
Turkeyvulturerange.jpg
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Cathartes aura
Commons-logo.svg Вікісховище: Cathartes aura
ITIS logo.jpg ITIS: 175265
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 22697627
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 43455
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cathartes aura
Fossilworks: 137176

Гриф-інди́чка (Cathartes aura) є найзвичайнішим представником американських грифів. Не зважаючи на схожість назви та зовнішнього вигляду, цей вид незв'язаний із грифовими Старого Світу родини Accipitridae, такими як орли, яструби та інші.

Поширення[ред.ред. код]

Країни розповсюдження: Аргентина, Аруба, Багамські острови, Беліз, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Гаїті, Гватемала, Гондурас, Домініканська Республіка, Еквадор, Кайманові острови, Канада, Колумбія, Коста-Ріка, Куба, Мексика, Нікарагуа, Острови Теркс і Кайкос, Панама, Парагвай, Перу, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови, Пуерто-Ріко, Сальвадор, Сполучені Штати Америки, Суринам, Тринідад і Тобаго, Уругвай, Фолклендські острови, Французька Гвіана, Чилі, Ямайка. Вони зустрічаються як на відкритих просторах так і в лісах, в пустелях. У горах вони живуть до висот 4300 метрів.

Зовнішні данні[ред.ред. код]

Довжина: 64-81 см. Вага від 850 до 2000 грамів. Розмах крил від 1,80 до 2 метрів. Хвіст від 22 до 29 см у довжину. Постать струнка. Самці досягають такого ж розміру, як самиці. З яскравою, рожево-червоною головою, яка сильно контрастує з білуватим дзьобом, буро-чорним оперенням і двометровим розмахом крил, гриф-індичка є абсолютно особливим хижим птахом. Голова майже повністю лиса, за винятком рідкісної чорної щетини і, часто, рядом білястих бородавок. Молоді птахи спочатку мають темно-сіру шкіру на голові, вкриту тонким шаром короткого пухнастого пір'я.

Біологія птаха[ред.ред. код]

Активний протягом дня. Гриф-индик харчується майже виключно падлом і, на відміну від більшості птахів, має високорозвинений нюх, який допомагає знайти туші, навіть під покровом рослинності. Ця здатність означає, що гриф-индик часто є першим, хто приходить до туші, що дозволяє йому поживитись до приходу більш великих хижих птахів. У відповідь на його раціону гниючого м'яса, у грифа-индика виробилася дивно висока терпимість до мікробних токсинів, і птах грає важливу екологічну роль в утилізації туш, які могли б розмножувати хвороби. На відміну від деяких більш великих хижаків, гриф-индик дуже рідко вбиває, хіба що хворих або поранених тварин, пташенят і комах.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Сезон розмноження залежить від місця розташування, населення в помірних частинах Північної Америки відкладає яйця в травні-червні, в той час як населення в Центральній Америці відкладає яйця між лютим і квітнем. Поведінка розмноження в тропічних частинах Південної Америки менш відома, хоча яйцекладка була записана в період з серпня по січень в Чилі. Самиці зазвичай відкладають два яйця, але іноді й рідко три. Яйця кремового кольору, з коричневими плямами навколо їх більшого кінця. Обоє батьків насиджують яйця. Після 38 до 41 днів інкубації яєць пташенята вилуплюються, і ще 70—80 днів триває до оперення. Пташенята безпорадні при народженні. Дорослі носять їжу пташенятам, і доглядають за ними протягом 10—11 тижнів. Сімейні групи залишаються разом до осені. Найстарішому дикому захопленому птаху було 16 років, у неволі тривалість життя більш 30 років.

Джерела[ред.ред. код]