Грицай-Перебийніс Дмитро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грицай-Перебийніс Дмитро
Генерал-хорунжий УПА Дмитро Грицай-Перебийніс
Прізвисько «Перебийніс»
Народився квітень 1907
с. Дорожів, Дрогобицький район, Львівська область Львівська область
Помер 22 грудня 1945(1945-12-22)
Прага, Чехія Чехія
Звання генерал-хорунжий УПА
Командування Начальник Головного військового штабу УПА
(01.1944-†12.1945)
Нагороди

Золотий Хрест Заслуги другого класу

Грицáй-Переб́ийніс Дмитрó (Псевдо: «Перебийніс» * квітень 1907, село Дорожів, Дрогобицький район, Львівська область — † 22 грудня 1945, Прага) — політичний і військовий діяч, референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях у 19331934 рр., а з 1941 р.- її (у фракції С. Бандери), генерал-хорунжий УПА, з січня 1944 року начальник її головного штабу.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Дорожів Самбірського повіту на Львівщині (тепер село Дрогобицького району Львівської області). Середню освіту здобув у Дрогобицькій гімназії. Ще навчаючись у гімназії, брав участь у діяльності Організації Вищих Класів Українських Гімназій, Пласту, а згодом став членом Української Військової Організації. В 1928 вступив на фізико-математичний факультет до Львівського університету. Не закінчивши навчання, був мобілізований.

Членство в ОУН[ред.ред. код]

Служив у польській армії, з відзнакою закінчив офіцерську школу. В цей період свого життя став членом Організації Українських Націоналістів. З 1933 керівник Військової Референтури Крайової Екзекутиви ОУН. В 1934 заарештований польською поліцією і протягом двох років був ув'язнений у концтаборі Береза Картузька. Після звільнення з концтабору Грицай продовжив навчання в університеті. В 1939 був знову ув'язнений у Березі Картузькій. Звільнений у вересні 1939 після розвалу польської держави. В 1940-41 — член Революційного Проводу ОУН і учасник Другого Великого Збору ОУНР (Краків 1-4.04.1941).

Боротьба у лавах УПА[ред.ред. код]

Зліва направо: Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. село Будераж Рівненської області. Листопад 1943

В 1941-43 Грицай брав активну участь у партизанській боротьбі проти гітлерівців. Восени 1941 очолив Крайовий Військовий Штаб ОУН, який займався викриттям тактичних планів німецького командування, створенням складів зі зброєю і боєприпасами, підготовкою офіцерських кадрів для майбутньої української армії.

На початку грудня 1942 у Львові зібралася на конференцію військова референтура ОУН, щоб відзвітувати Проводу за проведену роботу з підготовки до формування військових сил.

4 грудня нацисти провели широкомасштабну облаву, в ході якої схопили 18 оунівців, переважно працівників військової, пропагандистської і організаційної референтур Проводу, в т.ч. 3-х членів Проводу ОУН(б): Івана Климіва («Легенда»), Ярослава Старуха («Синій», «Стяг») і Дмитра Грицая («Дуб», «Перебийніс»). «Легенда» був убитий під час допитів цього ж дня. Дмитро Грицай разом з Ярославом Старухом були звільнені з ув'язнення засобами СБ ОУН у вересні 1943.

З січня 1945 він очолив Головний Військовий Штаб УПА. 1 листопада 1945 Дмитру Грицаю було присвоєно звання генерала.

Перехід на Захід і загибель[ред.ред. код]

19 грудня 1945 разом з членом Проводу ОУН Маївським Дмитром, виконуючи завдання Української Головної Визвольної Ради, потрапив у засідку чеської поліції при переході через чесько-німецький кордон. Був захоплений в полон і після тортур страчений в тюрмі у Празі 22 грудня 1945.

Відзначений Золотим Хрестом Заслуги УПА (посмертно)[1].

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • У Львові є Вулиця Генерала Грицая.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920–1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 ст. ISBN 966-410-001-3

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]