Грицай Михайло Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грицай Михайло Семенович
Народився 16 вересня 1925(1925-09-16)
Монастирищенський район, Уманська округа, Українська СРР, СРСР
Помер 4 лютого 1988(1988-02-04) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність фольклорист

Михайло Семенович Грицай (нар.16 вересня 1925, с. Бачкурине Монастирищенського району Черкаської області — пом.4 лютого 1988, Київ) — український літературознавець і фольклорист.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1955 році закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, де з 1962 року працював та обіймав посади доцента та декана філологічного факультету.

У 1971 році захистив докторську дисертацію, 1972 році йому було присуджене наукове звання професора.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Михайло Грицай досліджував історію української літератури, літературно-фольклорні зв'язки, а також був автором праць, присвячених творчості Марка Вовчка, Семена Скляренка та інших письменників.

Основні праці:

  • «Давня українська поезія» (1972),
  • «Давня українська проза» (1975),
  • «Давня українська література» (1978),
  • «Українська народнопоетична творчість» (1983).

Посилання[ред. | ред. код]