Гришко Володимир Данилович
| Гришко Володимир Данилович | ||
|---|---|---|
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 27 листопада 2008 — досі | ||
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 30 жовтня 2006 — 7 листопада 2008 | ||
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 16 лютого 2006 — 9 жовтня 2006 | ||
|
|
||
| Час на посаді: | ||
| 9 лютого 2005 — 16 лютого 2006 | ||
|
|
||
| Народився | 28 липня 1960 (51 рік) Київ |
|
| Нагороди |
|
|
Володимир Данилович Гришко (нар. 28 липня 1960 у Києві) — український співак та громадсько-політичний діяч. Народний артист України (1996), кавалер Ордену князя Ярослава Мудрого V ст. (жовтень 2005) та Ордену Святого князя Володимира III ступеня.
Зміст |
[ред.] Музична кар'єра
З семи років співав у хорі "Щедрик". Закінчив Київське музичне училище ім. Р.Глієра в 1982 спеціальність класична гітара, в цьому ж році поступає до Київської консерваторії. З 1988 році, будучи студентом консерваторії починає працювати в Національному театрі опери та балету як соліст-стажер. В 1989 закінчує Київську консерваторію як вокаліст (клас В.Тимохіна) та поступає до аспірантури при консерваторії. В 1990, будучи аспірантом НМАУ, отримав звання Заслуженого артиста України.
В ці роки активно виступає на міжнародних конкурсах та здобуває нагороди:
- 1988 — Республіканський конкурс вокалістів ім. М.Лисенка (м. Київ, I премія);
- 1989 — Міжнародний конкурс оперних співаків (м. Марсель, III премія),
- Всесоюзний конкурс вокалістів ім. М.Глінки (м. Рига, II премія),
- Міжнародний конкурс вокалістів ім. Ф.Віньяса (м. Барселона, спец. приз Пласідо Домінґо та звання «Кращий тенор», ґран-прі);
- 1990 — Міжнародний конкурс вокалістів (м. Тулуза, ґран-прі).
З 1990 В.Гришко — соліст Національної опери. В 1991 закінчує аспірантуру (клас професора З.Христич). З 1996 — соліст Метрополітен-опера (Нью-Йорк) та Маріїнського театру (Санкт-Петербурґ) за контрактом. В 2001 став Лауреатом Національної премії України ім. Т.Шевченка (2001).
[ред.] Оперні партії
- Рудольф, Пінкертон (відповідно — «Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні),
- Ленський («Євгеній Онеґін» П.Чайковського),
- Ісмаїл, Альфред, Герцоґ, Махдуф («Набукко», «Травіата», «Ріґолетто», «Макбет» Дж. Верді),
- Паоло («Франческа да Ріміні» С.Рахманінова),
- Фауст («Фауст» Ш.Гуно),
- Ликов («Царева наречена» М.Римського-Корсакова),
- Грицько («Сорочинський ярмарок» М.Мусорґського),
- Едґар («Лючія ді Ламмермур» Г.Доніцетті),
- Хозе («Кармен» Ж.Бізе),
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського),
- Петро («Наталка Полтавка» М.Лисенка),
- Марко («Наймичка» М.Вериківського),
- Володимир Ігорович («Князь Ігор» О.Бородіна) та ін.
[ред.] Компакт-диски
- «Українські народні пісні», «Італійські і еспанські пісні» (з ансамблем народних інструментів «Рідні наспіви»; художній керівник Мамалига),
- «Російські народні пісні» (з Національним оркестром народних інструментів України, художній керівник Гуцал),
- «Арії з італійських опер» та «Арії з російських опер для тенора» (з Заслуженим академічним симфонічним оркестром Держтелерадіокомпанії України; художній керівник В.Сіренко).
[ред.] Політична кар'єра
З приходом до влади В.Ющенка В.Гришко розпочинає свою політичну кар'єру. В лютому 2005 стає радником Президента України з культурних питань, з лютого по жовтень 2006 — заступник керівника Головної служби гуманітарної політики. В березні 2006 балотувався до Верховної Ради за списками блоку «Наша Україна» (№127), проте до ВР не потрапив.
У 2009 р. став радником кандидата в президенти Віктора Януковича[1][2].
[ред.] Виноски
- ↑ Володимир ГРИШКО: «Я буду міністром культури!» «Високий замок», 31 жовтня 2009 №198(4092)
- ↑ «Володимир Гришко: Культурою опікуватимуться шляхетна Анна Герман і великий реформатор Азаров» УНІАН, 04 лютого 2010, Автор: Оксана Климончук
