Гробниці велетнів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кодда Веккі
Інтер'єр гробниці Са-Ена-е-Томес
Гробниця гіганта в Доргані
Гробниця гіганта в Осонно, Тріеї

Гробни́ці ве́летнів — назва, яку місцеві жителі Сардинії дали місцевому різновиду могил галерейного типу нурагічного періоду (середина 2-го — середина 1-го тис. до н. е., пізній бронзовий вік). У загальній складності виявлено понад 300 подібних пам'яток.

Конструкція «гробниць велетнів» така: кам'яний каїрн лежить на похоронній камері. У кількох гробницях є вхід кубкоподібної форми, подібний до Корт-Каїрну в Ірландії.

Різновиди[ред.ред. код]

Археологи розрізняють два основних типи «гробниць велетнів»: плитчастий і блоковий.

У гробницях «плитчастого» типу необроблені кам'яні плити закопуються одним кінцем у землю і розташовуються один поруч з іншим. Зазвичай є центральна стела, найбільша (до 4 метрів заввишки) з пробитим у ній проходом. Гробниці мали характерне прямокутне планування з апсидою. Похоронна камера зазвичай має довжину від 5 до 15 метрів і висоту від 1 до 2 метрів. Спочатку споруди були покриті пагорбами у формі перевернутого корабля. Біля входу перебував обеліск (betile — сардинською мовою), що символізував богів-предків, що наглядають за мерцем.

У примітивніших «гробницях велетнів» плитчастого типу вхід зазвичай прорубується в основі центральної плити, або ж є груба дольменоподібна структура з 3 необроблених каменів, що утворюють вхід (Осонно, Сорталі, Лольгі, Пескаредда).

У розвиненіших гробницях плитчастого типу центральна плита обробляється: вона заокруглюється зверху і має просте зображення, вирізане на лицьовій поверхні (Доргаллі, Горонна, Санту-Баїнцу, Кодда-Веккі).

Гробниці так званого «блочного типу» виготовлялися з обтесаних блоків прямокутної форми (Бідістілі, Мадау II, Селені II, Ілої, Мура-куата).

Гробниці велетнів на Сардинії за конструктивними особливостями нагадують Мегалітичні храми Мальти.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]