Грозний Бедржих
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грозний Бедржих — (6 травня 1879 — 12 грудня 1952) — чеський сходознавець і лінгвіст, дешифрував хеттську мову, довівши, що вона та інші анатолійські мови відносяться до індоєвропейських мов.
[ред.] Біографія
Грозний народився в місті Ліса-над-Лабем в Австро-Угорщині (зараз — територія Чехії) в сім'ї євангельського пастора. У гімназії м. Колін він вивчив основи староєврейської (івриту) і арабської мов. Пізніше, під час навчання у Віденському університеті (факультет теології) до них додалися аккадська, арамейська, ефіопська, шумерська і санскрит, а також клинопис Малої Азії, Месопотамії і Персії. Потім він вивчав сходознавство в Берлінському університеті.
Він прочитав чисельні успішні лекції в різних університетах Європи. У 1929 заснував Archiv Orientální («Східний архів»), що залишається до цього дня основним чеським журналом по сходознавству. У 1939 році у нього була можливість емігрувати з окупованої [[t[jckjdfxxbyf|Чехословаччини]], але він вирішив залишитися і був вибраний ректором університету Карлового в Празі. У 1940 році йому був також запропонований пост в міністерстві освіти, від якого він проте відмовився.
У роки німецької окупації Чехословаччини Грозний займає пост ректора Празького університету. Не дивлячись на те, що заняття в університеті були зупинені на невизначений термін, учений проводив лекції в залах поза університетом, видавав наукові роботи, рятував від арешту студентів.
Великим досягненням Грізного було те, що завдяки його зусиллям в університетській друкарні були створені шрифти для практично всіх відомих на той час писемностей світу.
У 1944 році він пережив серцевий напад і з тих пір не займався викладацькою діяльністю, проте продовжив роботу над головною роботою свій життя — узагальненою історією Древнього Сходу. Ця робота вийшла в 1949 році.
12 листопада 1952 року його обирають членом новоствореної Академії Наук Чехословаччини. Рівно місяць опісля, 12 грудня 1952 року — академік Бедржіх Грозний помер.
[ред.] Дослідження анатолійських мов
У 1906 р. при розкопках столиці Хеттського царства м. Хаттуса (суч. Богазкей, Туреччина) за 150 км. на північний схід від Анкари німецька експедиція виявила архів хеттських царів, виконаний місцевим різновидом аккадського клинопису, але на невідомій мові. У 1915—1916 рр. Грозний опублікував роботи з дешифровки хеттської мови і її граматику, довівши, що вона відносився до індоєвропейських мов.
Пізніше Грізний намагався дешифрувати інші писемності (Критське письмо, біблське письмо, протоїндське письмо і ін.), але його дешифровки були визнані помилковими. Як сильною, так і слабкою стороною Грізного був його порівняльно-історичний метод; використовуючи його, він недооцінював інші методи, наприклад, логіко-комбінаторній.
[ред.] Література
- Лоукотка Ч. Развитие письма. М. 1952.
