Громадянська війна в Польщі 1704-1706

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Громадянська війна в Польщі 1704-1706 років (пол. Wojna domowa w Polsce 1704-1706) — частина Великої Північної війни; боротьба між Сандомирськими конфедератами, що підтримували Августа II Фрідріха і Варшавськими конфедератами, що підтримували Станіслава Лещинського. Війна закінчилася короткостроковою перемогою Варшавських конфедератів.

8 липня 1704 року сейм у Варшаві обрав нового короля Польщі — Станіслава Лещинського, який виступив зі своїми військовими формуваннями на стороні Швеції. У відповідь король Саксонії та Польщі Август II Сильний зібрав під Львовом нову армію (9000 поляків і саксонців).

19 серпня між Росією і Саксонією було укладено новий військовий союз, за ​​яким до польсько-саксонських військ приєднався присланий царем Петром I московський загін (17 000 осіб) на чолі з князем Дмитром Голіциним. У серпні російсько-польсько-саксонські війська (20 000 чоловік) на чолі з королем Августом II Сильним і після незначного опору взяли Варшаву.

Битви:

24 вересня 1706 року, після ряду поразок, нанесених шведами саксонським, польським (Сандомирська конфедерація) і московським військам, Август II Фрідріх підписав Альтранштадський мир, за яким Польща розірвала союз з Московією і вийшла з війни зі Швецією, а Август II Фрідріх був змушений зректися польського трону на користь Станіслава Лещинського та дав згоду на зимівлю шведських військ у Саксонії.

1708 року, вже після завершення війни між Сандомирськими і Варшавськими конфедератами відбулась Битва під Конецполем.

Посилання[ред.ред. код]