Громихін В'ячеслав Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Громихін В'ячеслав Михайлович
Народження 29 березня 1942(1942-03-29) (82 роки)
Кондратівка
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність архітектор
Праця в містах Херсон, Хмельницький, Гола Пристань
Членство Національна спілка архітекторів України
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

В'ячесла́в Миха́йлович Громи́хін (* 29 березня 1942, Кондратівка Білозерського району Курської області) — український архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї службовця, до школи ходив на Камчатці, навчання закінчував в Києві. 1961 закінчив Київське художнє ремісниче училище, 1970 — Київський інженерний будівельний інститут за фахом архітектор.

Працював архітектором в Київському інституті «Діпромісто», заступником головного архітектора Хмельницького.

У 1973 році прийнятий до Спілки архітекторів СРСР. Член правління Союзу архітекторів України, містобудівної ради міста Херсон та області.

В 1979—2002 роках — головний архітектор Херсона.

пам’ятник автомобілістам і шляховикам, 2013

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Дипломом 3 ступеню «За успіхи в економічному та соціальному розвитку Української РСР», медаллю «За вагомий внесок у розвиток м. Голої Пристані», знаком «За заслуги перед громадою міста Херсона», почесний громадянин міста Херсона — 2012.

21 березня 2024 року був позбавлений звання почесного громадянина Херсона за співпрацю з російськими окупантами. Відповідне розпорядження підписав начальник Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко.

Серед робіт:

  • Герб Хмельницького — 1971,
  • Монумент Вічної Слави — Хмельницький, 1983, разом із архітектором Є. Є. Перехрестом та скульптором В. І. Знобою,
  • пам'ятник Шевченку, 1992, Хмельницький,
  • Пам'ятник жертвам тоталітарного режиму — Херсон, зі скульптором Є. В. Бондаренком.

Витоки[ред. | ред. код]