Гросул Яким Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Яким Сергійович Гросул
Гросул.jpg
Народився 8 (21) вересня 1912(1912-09-21)
Карагаш, Російська імперія
Помер 28 вересня 1976(1976-09-28) (64 роки)
Громадянство Союз Радянських Соціалістичних Республік
Російська імперія
Галузь наукових інтересів історія та історіографія Молдови 1920 століть.
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна

Яким Сергійович Гросул (8 (21) вересня 1912(19120921), Карагаш — 28 вересня 1976) — радянський історик, член-кореспондент АН СРСР (1966), академік і президент АН Молдавської РСР1961), спеціаліст з історії та історіографії Молдови 1920 століть, депутат Верховної Ради СРСР 5-го і 6-го скликань.

Біографія[ред.ред. код]

Я. С. Гросул народився 21 вересня 1912 року у селянській родині в селі Карагаш, Тираспольського повіту, Херсонської губернії. Навчався він в одній з перших молдавських шкіл, створених в його рідному селі після закінчення громадянської війни. У 1933 році закінчив робітфак, а в 1937 році — Тираспольський педагогічний інститут, де до 1946 року (з перервою на час служби в армії) працював викладачем історії СРСР, діалектичного та історичного матеріалізму, був деканом історичного факультету. Тут Яким Сергійович в 1939 році вступив у КПРС.

У 1944 році Я. С. Гросул захистив кандидатську дисертацію на тему «Селянська реформа 1868 року в Молдавії». Ця проблематика (розкладання феодалізму і розвиток капіталізму) стала надалі головним об'єктом його досліджень. У 1955 році Я. С. Гросул захистив докторську дисертацію на тему «Селяни Бессарабії 1812—1861 років». Через рік вийшла його монографія під тією ж назвою. У ній вперше в радянській молдавській історіографії були розкриті особливості селянської громади в Бессарабії XIX століття, спростовані положення «вотчинної теорії», показані розвиток економіки краю, соціально-економічне становище та система феодальної експлуатації основних категорій селян, висвітлені форми їх класової боротьби. В книзі історіографічний огляд, в якому дана розгорнута критика буржуазної літератури з даного питання. На основі глибокого аналізу великого матеріалу в монографії вперше показано прогресивне значення приєднання Бессарабії до Росії в 1812 році.

У 19501960-ті роки Я. С. Гросул опублікував у різних наукових виданнях ряд важливих статей, в яких досліджувалися різні сторони історії Молдови епохи феодалізму і капіталізму (історія землеволодіння, характер позаекономічного примусу в Бессарабському селі XIX століття, правове становище окремих категорій населення та інше).

Я. С. Гросул поєднував наукову роботу з активною діяльністю по організації університетської освіти та створення академічних наукових установ в Молдавській РСР. З 1946 по 1960 рік він був деканом історико-філологічного факультету та завідувачем кафедрою історії СРСР Кишинівського університету. У червні 1949 року він стає заступником директора Молдавської науково-дослідної бази АН СРСР, у травні 1950 року (після перетворення її в Молдавську філію АН СРСР) обирається заступником голови, а з лютого 1954 року є головою Президії філії. З 2 серпня 1961 року — часу заснування АН Молдавської РСР — Я. С. Гросул її дійсний член і перший, протягом 15 років, беззмінний президент. Під його керівництвом АН МРСР перетворилася на крупний науковий центр республіки і країни в цілому, де працює великий колектив учених, зайнятих вирішенням багатьох проблем, що мають важливе значення для розвитку економіки і культури Молдови, підготовки наукових кадрів. У 1966 році Я. С. Гросул обирається членом-кореспондентом АН СРСР.

Перу Я. С. Гросула належить понад 100 досліджень. Він був організатором і керівником ряду великих наукових праць з історії республіки, серед яких двотомна «Історія Молдавії» (видання 1-е — 19511955 роки, 2-е — 19651968 роки). У співавторстві з іншими дослідниками Я. С. Гросул опублікував ряд монографій:

  • «Селянська реформа 60 — 70-х років XIX століття В Бессарабії»;
  • «Історична наука Молдавської РСР»;
  • «Нариси історії народного господарства Бессарабії» у двох томах та інше.

У них дано аналіз закономірностей переходу від феодального способу виробництва до капіталістичного, розкрито специфіку цього процесу в Бессарабії, міститься оцінка літератури щодо основних проблем радянського молдавознавства. У працях з економічної історії Я. С. Гросул вперше в молдавській історіографії розкрив складний процес господарського освоєння Бессарабії впродовж XIX століття, становлення і розвитку тут аграрного капіталізму, формування робітничого класу, визначив місце цього краю у всеросійському ринку, охарактеризував політику царського уряду в даному районі країни.

Я. С. Гросулу належить велика заслуга в справі публікації джерел з історії селянства Бессарабії XIX — початку XX століття. Під його керівництвом видано п'ять томів документів, що відображають становище селян і селянський рух у краї з 1812 по 1917 рік, постачених численними коментарями та покажчиками. Разом з монографічними дослідженнями Я. С. Гросула ці публікації є фундаментальним внеском вченого в історію молдавського та інших народів.

Нагороджений двома орденами Леніна і 2 іншими орденами.

Помер 28 вересня 1976 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Реверс монети

У 2004 році Придністровський Республіканський банк Придністровської Молдавської Республіки випустив в обіг срібну пам'ятну монету номіналом 100 придністровських рублів в серії «Видатні люди Придністров'я» — Яким Гросул. На зворотному боці монети у верхній частині по колу напис «Я. С. Гросул». У центрі зображення Якима Гросула, обрамлене праворуч лавровим вінком. Зліва від зображення Гросула розташований розгорнутий сувій пергаменту і вертикально стояче перо. У нижній частині монети по колу напис «1912—1976» роки життя академіка[1].

У 2009 році рішенням Слободзейської райради за клопотанням сільської ради, ініційованого жителями села Карагаш, місцеву школу названо іменем Якима Гросула[2].

Примітки[ред.ред. код]

  1. www.cbpmr.net(рос.)
  2. www.point.md(рос.)

Джерела[ред.ред. код]