Грошова реформа в СРСР 1961 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Грошова реформа в СРСР 1961 року — грошова реформа, що була проведена в СРСР в 19601961 роках у формі «чистої» деномінації. ЦК КПРС назвав цю реформу «найгуманнішою у світі».

Історія[ред.ред. код]

У 1958 році в обстановці суворої таємності обговорювалися питання загального оздоровлення грошової системи СРСР, деномінації карбованця та випуску грошей нового зразка. 24 лютого 1958 року Рада міністрів СРСР прийняла постанову про карбування монет нового зразка.

Про майбутню реформу населення було повідомлено заздалегідь. 4 травня 1960 року в Кремлі було підписано постанову № 470 Ради міністрів СРСР «Про зміну масштабу цін і заміні нині обігових грошей новими грошима». На наступний день вона була опублікована, після чого різко збільшилися закупівлі товарів повсякденного попиту, посилився приплив вкладів населення в ощадкасу. У столичних ювелірних магазинах виручка 56 травня підскочила в три рази. У універмагах стрімко розпродувалося вовняні тканини, шуби, хутряні манто.

Обмін[ред.ред. код]

10 рублів 1947 року
1 рубль 1961 року

У жовтнігрудні 1960 року гроші нового зразка заповнили сховища Держбанку на місцях. У жовтні 1960 року розпочався перерахунок вкладів в ощадних касах. При перерахунку вкладникові не треба було бути в ощадкасі, всі внески перераховуються за єдиною методикою — 10:1. З 1 січня 1961 року почали випускатися банкноти нового зразка номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців. Монети нового зразка чеканилися номіналами 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок та 1 карбованець. Грошові банкноти зразка 1947 року і срібні, нікелеві, мідні і бронзові монети, випущені в СРСР починаючи з 1921 року, вилучаються з обігу і змінювалися на нові у співвідношенні 10:1. Обіг старих грошей з однієї десятої їх номінальній вартості тривав без обмежень до 1 квітня 1961 року. Тим не менше у деяких обласних центрах вже через два тижні після початку обміну продавці відмовлялися приймати від покупців гроші старого зразка. Стара розмінна монета номіналом 1, 2 і 3 копійки (до 1957 року випуску) зберігалася в обігу. З 2 січня були відкриті 28,5 тисяч обмінних пунктів. У районах з невеликою щільністю населення працювали передвижні обмінні пункти. У найбільш напружені періоди обміну касири переводилися на півтора- і двозмінну роботу. Інтенсивний обмін грошей здійснювався в основному до середини січня 1961 року, після чого п'ята частина обмінних пунктів була достроково закрита. Через обмінні пункти пройшло трохи більше третини загальної суми старих грошей. До лютого понад 90 % старих грошей було вилучено з обігу. Населення обмінювало гроші спокійно і в зручний час. Близько 4,5 % старих грошей населенням до обміну не було надано. Дрібна частина копійки, півкопійки і більше, збільшувалася при перерахунку цін і тарифів до цілої копійки, і тільки у вигляді винятку (для хліба, молочнокислих продуктів і товарів дитячого асортименту) округлення цін, що закінчуються на 0,5 копійки, проводилося в бік зниження.

Забезпечення нових грошей[ред.ред. код]

Нові радянські гроші мали золоте забезпечення. На балансі Держбанку СРСР значилося 497,1 тонн золота. Курс карбованця з 1961 року визначався 90 копійок за 1 долар США. Покупна ціна на золото встановлювалася 1 карбованець за грам. Вміст золота в карбованцях підвищувалося не в 10 разів, а в 4,4 рази (до 0,987412 г). Зміна масштабу цін і заміна грошей старого зразка новими обтяжувалась низкою обставин — зокрема, браком товарних фондів. Їх дефіцит становив у 1961 році приблизно 1,2 млрд карбованців. Особливо гостро в торгівлі відчувався брак м'яса, риби, тваринного масла і рослинної олії, круп та борошна, трикотажних виробів, меблів, будматеріалів, товарів культурного і господарського вжитку. Спостерігається зростання цін на колгоспних ринках. Перерахунки заробітної плати та платежів нерідко проводилися з помилками — оклади в новому масштабі цін завищували, державні пенсії та допомоги занижували, в магазинах частіше зустрічалося завищення цін, ніж заниження.

Підробки[ред.ред. код]

У лютому 1961 року в країні було відзначено ходіння фальшивих грошей, виконаних за новими зразками. Найпоширенішими способами підробки паперових грошей були друк грошових білетів з фотонегативів і кліше, виготовлених граверним або фотомеханічим способом, а також одноразове копіювання за допомогою розм'якшення хімічним способом фарб на справжніх купюрах, малювання олівцями і фарбами. Монети виготовлялися шляхом лиття в гіпсових, алебастрових або металевих формах, штампування (карбування) і гальванопластики. З монет найчастіше підробляли 50 копійок і карбованці, але зустрічалися і п'ятаки, зроблені з м'яких металів.

Монети 1958 року випуску[ред.ред. код]

Підготовлений для введення в обіг новий випуск монет з датою 1958 року мав змінений зовнішній вигляд. Монетний двір викарбував мільйонними тиражами монети наступної вартості: 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 2, 3, 5 карбованців. Тисячі мішків з новою розмінною монетою були відправлені в різні регіони країни, і керівництво місцевих відділень Ощадбанків чекало лише вказівок зверху про випуск монет в обіг. Проте вказівка поступила здати всі монети 1958 року на переплавлення і чекати на монети 1961 року випуску для реформи. Проте після реформи монети 1958 року зустрічались в Азербайджані, Вірменії і Грузії, де були випадки підміни або розриву мішків. Таким чином монети 1958 року є на сьогодні нумізматичною цінністю, оскільки вони так і не були випущені в обіг.

У мистецтві[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]