Грузинська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Грузинська мова
Поширена в: Грузія
Туреччина
Іран
Росія
Україна
США
Носії: 5 млн.[1]
Класифікація: Картвельська
Офіційний статус
Державна: Грузія
Офіційна: Грузія
Коди мови
ISO 639-1 ka
ISO 639-2 geo (B); kat (T)
Поширення мов картвельської родини

Грузи́нська мо́ва (ქართული ენა, kartuli ena) — одна з картвельських мов, державна мова Грузії. Разом із меґрельською, сванською та лазькою мовами вони утворюють картвельську сім'ю. Мова поширена в Грузії, частково в Азербайджані, Ірані, Туреччині, Росії. В сучасній мові виділяють до 20 діалектів.[2]

Історія[ред.ред. код]

За дослідженнями вчених-мовознавців, грузинська мова відділилася від мегрельської і лазької мов близько першого тисячоліття до нашої ери.

Грузинська абетка була створена у 5 столітті. У 864 році з'явився перший чітко датований рукопис «Мравалтаві». У 1629 році з'явилося перше видання грузинською мовою у Римі, а 1819 — перше періодичне видання грузинською мовою — «Сакартвелос газеті».

Грузини мають багату давню традицію. Перша писемна пам'ятка «წამებაჲ წმიდისა შუშანიკისი დედოფლისაჲ» (Страсті святої цариці Шушанік) з'явилася між 476 і 483 роками.

Поширеність[ред.ред. код]

Грузинська мова є основною мовою спілкування для 3,9 мільйонів грузинів в самій Грузії (83% від населення), та, приблизно, для 800 тис. за кордоном (в основному, в Туреччині, Ірані, Росії, США, та Європі). Грузинська є літературною мовою для всіх етнічних груп Грузії.

Діалекти[ред.ред. код]

Грузинські діалекти:

Фонетика[ред.ред. код]

Голосні звуки[ред.ред. код]

Голосні[3]
Переднього Заднього
високого i u
середнього ɛ ɔ
низького   ɑ

Приголосні звуки[ред.ред. код]

Приголосні[4]
  лабіальні зубні/
Альвеолярні
Пост-
альвеолярні
Велярні Язичкові Гортанні
Носові m n
Ударні з придихом
дзвінкі b d g
зімкнені
Африкати plain ts
голосові dz
зімкнені tsʼ tʃʼ
Фрикативні без участі голосу s ʃ x1 h
з участю голосу v z ʒ ɣ1
Rhotic r
Бокові l

1 Щодо властивостей цих звуків немає єдиної думки. Їх описують як велярні, поствелярні, велярні з увулярними варіантами.

Графіка[ред.ред. код]

Докладніше: Грузинська абетка

Впродовж своєї довгої історії грузинська мова мала багато різних систем писемності. Проте найкраще закріпився алфавіт мхедрулі. Нинішня грузинська абетка складається з 33 літер.

Лексика[ред.ред. код]

Грузинська мова має багату систему словотвору. Використовуючи корінь і добавляючи певні визначені суфікси та префікси, з одного кореня можна утворити дуже багато прикметників та прислівників. Наприклад, з кореня Kart можна утворити такі слова:

  • Kartveli (грузин)
  • Kartuli (грузинська мова)
  • Sakartvelo (Грузія).

Грузинська мова має двадцяткову систему числення. Такі ж системи використовуються у старофранцузькій та баскській мовах, проте у більшості народів Європи переважає десяткова система числення, зокрема і в Україні. Для того, щоби назвати число більше 20 і менше ста, кажуть спочатку скільки двадцяток містить дане число і додають число, що залишається. Для прикладу, число 93 називають так: ოთხმოცდაცამეტი, (otkh-m-ots-da-tsamet'i) тобто чотири-рази-двадцять-і-тринадцять.

Морфологія[ред.ред. код]

Грузинська мова є аглютативною. Є спеціальні префікси та суфікси, які додаються у певному порядку для формування дієслів. У деяких випадках, слова можуть мати по 8 морфем. Для прикладу слово ageshenebinat (Вам слідувало б збудувати). Слово можна розкласти на частини: a-g-e-shen-eb-in-a-t. Кожна морфема у слово вносить певну ознаку: особу чи час.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Encyclopedia of the Languages of Europe By Glanville Price»
  2. Грузинский язык(рос.)
  3. Shosted & Chikovani (2006:261)
  4. Shosted & Shikovani (2006:255)

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Картвельські мови
  Грузинська  |  Мегрельська  |  Лазська  |  Сванська мова