Грузинська національна академія наук

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Будівля Грузинської Академії наук

Грузинська національна академія наук (груз. საქართველოს მეცნიერებათა ეროვნული აკადემია) — вища наукова установа Грузії. Розташована в Тбілісі на проспекті Шота Руставелі.

Діяльність[ред.ред. код]

Герб національної академії наук Грузії

Координує наукові дослідження в Грузії і розвиває відносини з академіями наук зарубіжних країн та іншими науковими центрами.

Склад[ред.ред. код]

Національна академія наук Грузії складається з дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів та іноземних членів Академії. Його Святість Ілля II — Католикос-патріарх всієї Грузії — почесний академік Грузинської Національної академії наук.

Президент Національної академії наук Грузії — Тамаз Гамкрелідзе.[1]

Структура[ред.ред. код]

Грузинська національна академія наук ділиться на 10 відділів:[1]

  1. Відділ математики і фізики — академік-секретар академік Джумбер Ломінадзе;
  2. Відділення наук про Землю РАН — академік-секретар академік Іраклій Гамкрелідзе;
  3. Відділення прикладної механіки, машинобудування і процесів управління — академік-секретар академік Мінді Салуквадзе
  4. Відділення хімії та хімічної технології — академік-секретар академік Гіві Цинцадзе
  5. Відділення біологічних наук — академік-секретар академік Георгій Квесітадзе
  6. Відділення фізіології — академік-секретар академік Тенгіз Оніані
  7. Відділення медицини — академік-секретар академік Фрідон Тодуа
  8. Відділення сільськогосподарських наук — академік-секретар академік Отар Натішвілі
  9. Відділення соціальних наук — академік-секретар академік Роїн Метревелі
  10. Відділення мови, літератури і мистецтва — виконуючий обов'язки академіка-секретаря академік Гуча Кварацхелія

Історія[ред.ред. код]

Середньовіччя[ред.ред. код]

Грузинська національна академія наук опирається на багаті культурні і наукові традиції, які грузинський народ створив протягом століть. Багато століть тому видатні грузинські учені зробили блискучі переклади та створили оригінальні твори в освітніх і наукових центрах того часу, таких, як школа філософії і риторики в Колхіді (4 століття), центрах духовної культури в Палестині (5 століття) , Сирії (6 століття), Греції (10 — 15) і Болгарії (11 століття), а також в Академіях Гелаті і Ікалті (12 століття) в Грузії.

Засновану грузинським царем Давидом Будівельником, Академію Гелаті, яку називали «Новими Афінами і другим Єрусалимом», вважають однією з найстаріших науково-освітніх установ в Європі.

Середньовічна Грузія відрізнлася високим рівнем розвитку філософії, історіографії, поетики, мистецтва (особливо ремесел і національної архітектури), теології, права і законодавства, астрономії, географії, медицини та іншими галузями науки. Це підтверджують унікальні рукописи стародавніх грузинських і зарубіжних авторів, та вказують на багату культурну спадщину грузинського народу. Вже в першій половині 5 століття був створений чудовий пам'ятник грузинської літератури «Мучеництво святого Шушаніка» Якоба Цуртавелі, і справжній пік розвитку середньовічної суспільної думки представлений епічною поемою «Витязь у тигровій шкурі» Шота Руставелі.

Новітня історія[ред.ред. код]

Академія наук Грузії, як організована форма об'єднання грузинських учених, була створена в лютому 1941 року 1941 на базі Грузинського філіалу АН СРСР і ряду інститутів, які раніше входили до складу Тбіліського університету. Безпосередніми попередниками академії, які підготували основи для її створення, були Грузинська філія Всесоюзної академії наук і Тбіліський державний університет, де цілий ряд науково-дослідних інститутів і наукових центрів були створені в 20-х і 30 — х роках 20 століття. Перші шістнадцять обраних членів Академії наук Грузії працювали у двох відділеннях: відділенні математики і природничих наук і відділенні суспільних наук. Першим президентом Академії наук Грузинської СРСР став Ніколоз Мусхелішвілі (Мусхелішвілі Микола Іванович). Станом на 1959 рік в складі АН Грузинської РСР був 1 почесний академік, 43 дійсні академіки і 30 членів-кореспондентів. Було створено 5 відділів: суспільних наук, математичних і природничих наук, біологічних наук, технічних наук, медичних наук, які об'єднували 32 інститути і 36 інших наукових установ.

Засновники Академії[ред.ред. код]

Засновниками Академії були академіки:

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Станом на листопад 2012

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]