Групова робототехніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Групова́ робототе́хніка - порівняно нова область робототехніки, заснована на ідеї одночасного контролю дуже великої кількості роботів з метою виконання завдань, яких індивідуальні машини не можуть добитися поодинці. Це досягається за допомогою комбінації мініатюризації комп'ютерів та опорно-рухових систем, ультра-легких матеріалів, компактних датчиків і бездротових технологій.

Ранні покоління цих роботів були порівняно великими і громіздкими, ще не мали необхідної обчислювальної потужності, щоб брати участь в яких-небудь складних операціях. Хоча вони здатні літати, вони були в основному експериментальними, розміром з птаха, спиралися на важкі компоненти з акумуляторами, які швидко розряджались. Технології значно покращаться в кінці 2010-х років, впритул підійшовши до нової ери дронів-шпигунів розміром з комаху. Вони можуть імітувати структуру тіла, рух і поведінку реальних комах.

Протягом наступних двох десятиліть подальші поліпшення в цій галузі та віддаленого управління дозволять машинам працювати в більш великих і продуктивних мережах, і в той же час, електронні компоненти за десятиліття зменшаться в розмірі на два порядки[1].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]