Грінберг Урі-Цві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урі-Цві Грінберг
івр. אורי צבי גרינברג
Uri Zvi Grinberg 1956.jpg
Дата народження: 22 вересня 1896(1896-09-22)
Місце народження: Білий Камінь
Дата смерті: 8 травня 1981(1981-05-08) (84 роки)
Місце смерті: Єрусалим
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина,
Рід діяльності: письменник

Грінберг Урі-Цві (*22 вересня 1896, Білий Камінь, Галичина — †8 травня 1981, Єрусалим) — єврейський письменник.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство майбутнього поета пройшло у Львові, де він одержав традиційну єврейську освіту й почав писати вірші, які з 1912 року публікувалися на ідиші та івриті у періодичних виданнях.

1915 — вояк австрійської армії, воював на сербському фронті. Війна внесла різкі зміни у настрій поезії У.Грінберга. 1921 — живе у Варшаві, де зближується з поетами-експресіоністами, зокрема, М.Перецем та М.Равичем. Переїздить до Берліна, де знайомиться з поетесою Е. Ласкер-Шіллер, твори якої перекладав на іврит. 1923 — прибув в Ерец-Ісраель (майбутню державу Ізраїль). Видав книги «Великий жах і місяць», «Анакреон на полюсі печалі» та «Бачення одного легіону». В останній (1928) виступив з різкою критикою соціалістів-провідників будівництва Ізраїлю й відмежувався від них. Відтепер поет став непримиренним критиком лідерів Ізраїлю, різко виступав проти англійської влади, під егідою якої творилася сучасна єврейська держава.

1932 — приїздить до батьків у Львів, поселяється у Варшаві, але у зв'язку з трагічними подіями в Тель-Авіві (вбивство одного з лідерів сіоністів-соціалістів Х.Арлозорова) повертається в Ізраїль. Виступає на захист бездоказово звинувачених у вбивстві, що пізніше й підтвердив суд.

1937 — публікується вражаючий за змістом збірник поезій У.Грінберга «Книга викриття і віри». Поет звинуватив соціалістичне сіоністське керівництво у втраті ідеалів, оспівав Єрусалим, ганьбив Лондон і Москву й пророкував, що тільки війна й кров визначать, хто буде господарем Ерець-Ізраїлю (землі євреїв). Також поет різко виступав проти німецьких нацистів.

Під час ІІ-ї Світової війни У.Грінберг не опублікував жодного рядка. Його творче мовчання не було зрозумілим для співвітчизників. Лише 1945 року поет повернувся до своєї теми — загрози існуванню єврейського народу. У поетичному збірнику «Вулиці ріки» (1951) він оплакав всіх загиблих євреїв, своїх батьків та шістьох сестер.

У 1948, 1955, 1977 роках У.Грінберг нагороджувався літературної премією імені Бялика, 1957 — Державною премією.

Після створення держави Ізраїль У.Грінберг виступав за розширення її кордонів від Нілу до Єфрату. У партії М.Бегіна поет посідав друге місце й став депутатом Кнесета (1949–1951). Він виступав проти встановлення дипломатичних стосунків з Німеччиною, за повну передачу Єрусалиму Ізраїлю. У результаті Шестиденної війни Ізраїль розширив свої кордони, до чого закликав У.Грінберг. Результати наступних воєн, які веде Ізраїль, викликали у ньому бурю протестів.

Погляди У.Грінберга поділяли Ш.Агнон — лауреат Нобелівської премії з літератури, поет Н.Альтерман та інші діячі єврейської культури.

Видавництво Інституту імені Бялика видало 16 томів Повного зібрання творів У.Грінберга.

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Див. також[ред.ред. код]