Губбіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Губбіо
Gubbio
Файл:Gubbio-Stemma.png 
Країна Італія Італія
Регіон Regione-Umbria-Stemma.svg Умбрія 

Провінція

Перуджа 
Код ISTAT 054024
Поштові індекси 06024, 06020
Телефонний код 075
Координати 43°21′00″ пн. ш. 12°34′00″ сх. д. / 43.35000° пн. ш. 12.56667° сх. д. / 43.35000; 12.56667Координати: 43°21′00″ пн. ш. 12°34′00″ сх. д. / 43.35000° пн. ш. 12.56667° сх. д. / 43.35000; 12.56667
Висота 522 м.н.р.м.
Площа 525,08 км²
Населення 32 355 - (31-12-2012)
Густота 61,62 ос./км²
Розміщення
Commune
Map Region of Umbria.svg 
Влада
Мер Diego Guerrini (23/05/2011)
Телефон 075 92371
Ел. пошта staffsindaco@comune.gubbio.pg.it
Офіційна сторінка 

Губбіо, Ґуббіо (італ. Gubbio) — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Перуджа.

Розташування та місцевість[ред.ред. код]

Губбіо розташоване на відстані[1] близько 165 км на північ від Рима, 31 км на північний схід від Перуджі.

На місцевість переважають гори або схили. Місто розташоване навколо підніжжя гори Інджино і на обох берегах річки Каміньяно.

Історичні дані[ред.ред. код]

Давньоримський театр.

Археологи знайшли поселення доби неоліту на горі Інджино, а також некрополь доби бронзи. Старовинна назва поселення - Ігувій, від умбрійської назви Ikuvium. Тут мешкали племена умбрів, що стали військовоми союзниками Лаціума, тобто римлян. Від давньоримчької доби залишився античний театр в поруйнованому стані.

Друга столиця францисканців[ред.ред. код]

Середньовічне місто Губбіо тісно пов'язане х життям відомого католицького святого - Франциска Ассізького. Саме сюди втік Франциск з Ассізі і знайшов притулок в місцевій родині Спадалонга. Тому Губбіо став другою столицею прихильників Святого Франциска.

Зміни володарів[ред.ред. код]

Середньовічний період історії міста повен як запеклої політичної боротьби, так і спроб мешканців відстояти ябо наново вибороти незалежність міста, в тому чіслі і від римських пап. Тому на околицях була побудована низка фортець чи замків. Період стабілізації прийшовся на десятиліття володарювання родини Монтефельтро. За винятком коротких періодів, коли місто захоплювали то Малатеста, то Чезаре Борджа, місто належало родині Монтефельтро до 1508 року. Відтоді місто захопила родина делла Ровере, що утримувала тут владу до 1631 року. По смерті останнього представника роду (Франческо Марія ІІ делла Ровере) місто перейшло під владу римських пап.

В 19 столітті[ред.ред. код]

Головна площа Губбіо

Лише в середині 19 століття низка дрібних італійських нязівств була нарешті поєднана в централізовану державу - Італійське королівство. До королівства були приєднані і землі міста Губбіо. 1860 року буда проведена адміністративна реформа, за якою Губбіо та його землі були відокремлені від провінції Марке та приєднані до Умбрії. Теріторія зазнала значних людських втрат через економічний занепад і агарну кризу провінції і масову еміграцію в 18731895 роках. Умбрія та місто Губбіо зазнали декілька хвиль еміграції також в 1-шу та 2-гу світову війни. Представників провінції Умбрія можна зустріти в Африці (Південно-Африканська республіка), Австралії, Сполучених Штатах, Канаді, в західноєвропейських країнах ( Німеччина, Люксембург, франція, Бельгія, Швейцарія). В роки 2-ї світової війни місто постраждало від каральних експедицій фашистів та від обстрілів німецьких артилеристів.

Історичні місця, музеї, палаци[ред.ред. код]

Підмурки палаццо деї Консолі.


Храми міста[ред.ред. код]

Базиліка святого Убальдо, Губбіо
Церква Івана Хрестителя
  • Базиліка святого Убальдо
  • Собор Св. Марії та Джакомо
  • Церква Сан Франциско
  • Церква Сан Доменіко
  • Церква Івана Хрестителя
  • Церква Сан П'єтро
  • Церква Сан Мартіно
Gubbio Palazzo dei Consoli z02.jpg

Населення — 32 355 осіб (2012)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 16 травня. Покровитель — Sant'Ubaldo.

Демографія[ред.ред. код]

Населення за роками:

Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживали 2382 іноземці з 69 країн, серед них 726 громадян Євросоюзу та 259 громадян України[3].

Сусідні муніципалітети[ред.ред. код]


Галерея зображень[ред.ред. код]

Губбіо як ремісничий центр[ред.ред. код]

Умбрія позиціонує себе як курортний та туристичний центр. З давнини місто уславилось власними керамічними виробами, що працювали завдяки місцевим покладам глини. Особливої популярності кераміка Губбіо набула в добу відродження, коли вереж квіткових орнаментів почали використовувати зображення портретні та адаптації з відомих композицій картин та гравюр. Згодом кераміка Губбіонабула всітової слави і розійшлась по багатьом країнам світу. В 20 столітті розкітло і мистецтво кавальства.

Посилання[ред.ред. код]


Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
  2. «Демографічний баланс 2012 року та населення на 31 грудня». ISTAT. Процитовано 14 березня 2014. (італ.)
  3. «Cittadini Stranieri» [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 2013-06-22. Процитовано 25 січня 2012. 


Італія Це незавершена стаття з географії Італії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.