Губи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жіночі губи

Губилюдини) — рухливі складки, які огороджують з переду ротову порожнину, утворені шкірою та слизовою оболонкою, між якими розташован круговий м'яз роту і дрібні мімічні м'язи. Місце переходу шкіри в слизову оболонку — червона кайма (рясніє кровоносними судинами).

Біологічне походження[ред.ред. код]

У більшості щелепоротих хребетних — нерухомі шкіряні складки, окружають ротовий отвір. Відсутні у черепах, птиць та дорослих клоачних ссавців у зв'язку з розвитком на щелепах рогового дзьоба. Виділяють верхню і нижню губу. У риб губи зазвичай рясніють смаковими і дотиковими органами і допомагають захоплювати здобич. У більшості земноводних губи служать для замикання ротової порожнини при диханні. У плазунів (змій і ящірок) губи промовисто виражені і вкриті зовні роговими губними щитками. У ссавців губи рухливі, що набуває особливого значення у зв'язку з пристосуванням дитинчат до смоктання, а дорослих особин до активного захоплення корму. У губах розвивається поперечносмугаста мускулатура. У слона, свині, тапіра верхня губа сильно витягнута і утворює нижню сторону хоботу або рила. В круглоротих так звана верхня губа служить присоском. В ряду безхребетних губою називають деякі частини ротового апарату.

У антропології губи розрізняють по товщині, напряму і контуру верхньої губи, ширині ротового отвору. По товщині губи діляться на: тонкі, середні, товсті, роздуті. Верхня губа може виступати вперед (прохейлія), мати вертикальний профіль (ортохейлія), рідше — відступати назад (опістохейлія). Найтовстіші (роздуті) губи і прохейлія характерні для екваторіальної (негро-австралоїдної) раси. Європеоїдам властива ортохейлія. Найбільш тонкі губи зустрічаються у деяких народів на Півночі Європи і Азії. Верхня губа може мати різний контур — увігнутий, прямій, опуклий. Останній особливо характерний для пігмеїв Центральної Африки і семангів (півострів малакка). Висота і профіль верхньою губи, товщина губи і ширина рота змінюється також залежно від віку та статі. З віком зменшуються товщина губ (після 25 років) і прохейлія, збільшуються висота верхньою губи і ширина роту.

Інші значення[ред.ред. код]

  • Частини зовнішніх статевих органів у самок деяких ссавців і у жінок. Розрізняють великі і малі срамні губи.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Большая советская энциклопедия [1]
  2. Рогинский Я. Я., Левин М. Г., Антропология, 2 изд., М., 1963.

Посилання[ред.ред. код]