Губно-зубний апроксимант
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| МФА – номер | 150 |
| МФА – текст | ʋ |
| МФА – зображення | |
| Кодування | ʋ |
| X-SAMPA | P та v\ |
| Кіршенбаум | r<lbd> |
Губно-зубний (лабіодентальний) апроксимант — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʋ, а відповідні символи X-SAMPA — P та v\.
Властивості[ред.]
Властивості «губно-зубного апроксиманта»:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — апроксимант, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи щілину, але недостатньо вузьку для спричинення турбулентності.
- Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Українська мова[ред.]
В українській мові цей звук передається на письмі літерою в перед і, и, е, а, я, вимовляється так частиною мовців.
Приклади[ред.]
| Мова | Слово | Транскрипція | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| Українська | вітер | [ˈʋʲi.t̪ɛ̝r] | 'вітер' | Див. Українська фонетика | |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
