Гузелі
Село
 Координати 49°28′13″ пн. ш. 22°19′02″ сх. д. / 49.47027777780577651° пн. ш. 22.317222222249778696° сх. д.Координати: 49°28′13″ пн. ш. 22°19′02″ сх. д. / 49.47027777780577651° пн. ш. 22.317222222249778696° сх. д.
|
Гузелі (пол. Huzele) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на теренах прадавніх українських земель. Населення — 474 особи (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Село лежить в долині річки Сян між горами Башта і Грушка.
Назва[ред. | ред. код]
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Подзамче (пол. Podzamcze).
Історія[ред. | ред. код]
Одне з найстарших сіл поблизу Ліська, закладена ще на руському праві.
Згадується вперше в документі 1436 року під назвою «Вржеле (Wrzele)». В 1441 в. Малгожата — жінка Мосцика з Великого Козмина, відписала дядьку Миколаю Кміту i його синам замок Соб'єн із селами, які до нього належать — Гузелі, Мишковці, Угорче Мінеральне й ін.
На 1785 р. селу належало 3.82 кв км земельних угідь і проживало 154 греко-католики, 34 римо-католики.
Власної церкви село не мало, прихід був у м. Лісько за 1 км. Виселення села в рамках депортаційних кампаній відбувалось напередодні Різдвяних свят.
Кількість вірних, греко-католиків[ред. | ред. код]
1840 — 245 осіб, 1899 — 293 осіб, 1926 — 286 осіб, 1936 — 350 осіб.
З 1772 р. до 1918 р. село у складі Австро-Угорської монархії.
Гузелі є одним з найстаріших центрів видобутку нафти у світі. Копальні ропи нафтової існували тут до 1884.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. На 01.01.1939 у селі було 710 жителів, з них 370 українців, 260 поляків (здебільшого недавно прибулі працівники з міста — у 1880 р. були 54 римо-католики) і 80 євреїв[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.
В 1945–1947 роках все українське населення було піддане етноциду — насильно переселене як до СРСР так й до північно-західної Польщі — Повернених Земель.[3]. Зараз населене, в основному, поляками-переселенцями.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 237 | 48 | 150 | 39 |
| Жінки | 237 | 35 | 145 | 57 |
| Разом | 474 | 83 | 295 | 96 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гузелі
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 42, 119.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 30 липня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Література[ред. | ред. код]
- Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том IV — Вінніпег. 1968. с. 282
- Huzele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 86. (пол.)
| |||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |