Гузенко Андрій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гузенко.
Ф
Андрій Гузенко
Особисті дані
Повне ім'я Гузенко Андрій Леонідович
Народження 19 лютого 1973(1973-02-19) (51 рік)
  Нікополь, СРСР
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Колос» Н 11 (0)
1991—1992 СРСР / Україна ЦСК ЗСУ 30 (0)
1992 → Україна «Нива-Борисфен» 4 (0)
1993 Україна «Карпати» Л 9 (0)
1993 Україна «Ворскла» 17 (0)
1994—1995 Україна «Торпедо» З 48 (4)
1995—1996 Україна «Миколаїв» 44 (8)
1997—2002 Україна «Ворскла» 99 (5)
1998 →  Росія «Крила Рад» 3 (0)
1998—2002 → Україна «Ворскла-2» 26 (2)
2003 Казахстан «Іртиш» П 11 (1)
2003 Казахстан «Екібастузець» 9 (1)
2004—2006 Казахстан «Єсиль-Богатир» 86 (10)
2007—2008 Казахстан «Атирау» 36 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012—2013 Україна «Сталь» Дн

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 травня 2013.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гузе́нко Андрі́й Леоні́дович (нар. 19 лютого 1973, Нікополь, Дніпропетровська область, СРСР) — радянський та український футболіст, що виступав на позиції півзахисника. Відомий перш за все завдяки виступам у полтавській «Ворсклі», запорізькому «Торпедо», МФК «Миколаїв» та низці клубів з Казахстану. Після завершення кар'єри гравця перейшов на тренерську роботу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Гузенко народився в Нікополі, випускник дніпропетровської ШІСП. У професійному футболі дебютував у складі рідного «Колоса» ще за часів СРСР. Згодом був покликаний служити у Збройних силах і продовжив виступи у складі київського СКА (пізніше — ЦСК ЗСУ). У 1993 році перейшов до складу львівських «Карпат», однак надовго у місті Лева не затримався і вже того ж сезону виходив на поле у формі полтавської «Ворскли». Перший прихід Гузенка до Полтави не був довготривалим — сезон 1994/95 він розпочав вже у складі запорізького «Торпедо», а наступного сезону захищав кольори СК «Миколаїв». У 1997 році Андрій Гузенко вдруге переходить до «Ворскли». У тому ж сезоні він здобуває разом з полтавцями бронзові нагороди чемпіонату України. У «Ворсклі» футболіст відіграв до 2002 року, не враховуючи нетривалого перебування на орендних засадах у лавах самарських «Крил Рад».

У 2003 році Гузенко вирішив залишити Україну та перебратися до Казахстану, приставши на пропозицію павлодарського «Іртиши». І знову дебютний сезон виявився для українського півзахисника вдалим — разом з клубом він став чемпіоном Казахстану. Крім «Іртиша» грав у Казахстані за «Екібастузець», «Єсиль-Богатир» та «Атирау». У останньому клубі завершним професійну кар'єру гравця.

Після припинення активних виступів Андрій Гузенко повернувся до України, де на аматорському рівні провів по сезону у складі херсонського «Кристала» та нікопольського «Електрометалурга-НЗФ». З 2010 року працював помічником головного тренера дніпродзержинської «Сталі», а після відставки Віктора Маслова 19 серпня 2012 року почав виконувати обов'язки керманича команди[1]. На початку 2013 року його змінив на цій посаді Володимир Мазяр[2]. У березні 2013 року Гузенко розпочав навчання на тренерських курсах, плануючи отримати тренерську ліцензію категорії А+В. Однокурсниками Гузенка стали такі відомі футболісти, як Андрій Шевченко, Олег Венглинський, Андрій Демченко, В'ячеслав Кернозенко та інші[3]. Паралельно з навчанням Андрій Леонідович обіймав посаду помічника головного тренера запорізького «Металурга».

Окрім тренерських курсів, Андрій Гузенко закінчив Дніпропетровський інститут фізичної культури та спорту[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Зміни на тренерському містку дніпродзержинської Сталі (рос.) . «Ua-Football». Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 31 травня 2013.
  2. ↑ Друге пришестя Володимира Мазура у дніпродзержинську Сталь (рос.) . Событие». Архів оригіналу за 8 вересня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
  3. ↑ Шевченко сяде за парту (рос.) . «Football.Ua». Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 31 травня 2013.
  4. ↑ Профіль тренера (рос.) . Офіційний сайт ФК «Сталь». Процитовано 31 травня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Васецький (1936–1939) · Єрохін (1949–1952) · Євреїнов (1969) · Авельцев (1970–1971) · Шмуригін (1976–1978) · Багдасаров (1979) · Пестриков (1979–1980) · Крощенко (1980) · Багдасаров (1980) · Пестов (1980–1981) · Орлов (1981) · Расторгуєв (1982–1984) · Манжелей (1985) · Кучма (1988) · Шмуригін (1988) · Берковський (1991) · Подорожняк (1992–1993) · Попов (1998) · Шмуригін (1998–1999) · Шнейдерман (1999–2000) · Кузнецов (2000–2002) · Гуляєв (2002) · Чистяков (2003) · Сіроштан (2003) · Севідов (2004–2005) · Маслов (2005–2006) · Дерун (2006) · Погребняк (2006) · Дірявка (2006–2007) · Щербаков (2007) · Маслов (2007–2008) · Лазоренко (2008) · Мартинюк (2008) · Манасян (2008) · Северин (2008) · Червоний (2009) · Северин (2009) · Задорожний (2009–2010) · Маслов (2010–2012) · Гузенко (2012–2013) · Мазяр (2013–2016) · Ван дер Мер (2016) · Галл (2016) · Кучук (2017) · Мелікян (2017) · Нестеренко (2017) · Костов (2017–2018)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гузенко_Андрій_Леонідович&oldid=36161443