Гуляницький Олексій Феодосійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуляницький Олексій Феодосійович
Основна інформація
Дата народження 2 березня 1933(1933-03-02)
Місце народження Мінеральні Води, Ставропольський край, РСФРР, СРСР
Дата смерті 10 жовтня 2021(2021-10-10) (88 років)
Місце смерті м. Ялта, АР Крим
Роки активності 1965 - 2021
Громадянство СРСР, Україна і Росія
Професії диригент, композитор
Освіта Київська державна консерваторія
Жанри класична музика
Нагороди
орден «Знак Пошани»
народний артист УРСР Заслужений артист УРСР
орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим
CMNS: Файли у Вікісховищі

Олексі́й Феодо́сійович Гуляни́цький (2 березня 1933, Мінеральні Води Ставропольського краю — 10 жовтня 2021, Ялта)[1] — український диригент, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

О. Ф. Гуляницький народився 2 березня 1933 року в місті Мінеральні Води Ставропольського краю. Виховувався у сім'ї народного художника України Григорія Світлицького.

У 1957 році закінчив Київську консерваторію. В 1957 - 1963 роках — артист Державного симфонічного оркестру Української РСР.

1963 року стажувався в Москві у диригента Ігоря Маркевича, 1965 року закінчив аспірантуру.

В 1965—2005 роках був диригентом, головним диригентом та художнім керівником симфонічного оркестру Кримської філармонії.

Провінційний оркестр, створений в 1937 р., перетворив у високопрофесійний музичний колектив — симфонічний оркестр Кримської філармонії .

У 1975—1990 роках входив до складу журі республіканських конкурсів інструменталістів, що відбувалися в Києві, Харкові та Львові.

1977 року з його ініціативи засновано Ялтинський камерний оркестр.

З 1980 року був головою Кримського відділення Всеукраїнського музичного товариства.

У 1992 році диригував на Міжнародному конкурсі піаністів ім. Ф. Шопена в Москві.

Займався викладацькою діяльністю, очолює кафедру диригування, вокалу і хорового мистецтва Кримського гуманітарного університету.

1998 року увійшов до складу колегії Міністерства культури Криму, комітету по нагородах АР Крим, був радником по культурі Ялтинського міського голови.

Є почесним громадянином Ялти.

Помер 10 жовтня 2021 року в Ялті. [2]

Творча діяльність[ред. | ред. код]

За творче життя дав понад 2000 концертів, 40 років — за диригентським пультом.

Перший виконавець творів українських композиторів В. Гомоляки, А. Штогаренка, І. Коваля, Алемдара Караманова.

Протягом 1996—2000 років диригував на конкурсі «Нові імена юних зірок України» в Києві та Донецьку.

У 1997 році випустив 2 компакт-диски, до яких увійшли твори Р. Ваґнера, Р. Штраусса, П. Чайковського, А. Лядова, І. Бахшиша, О. Респіґі, А. Караманова.

Входив до складу журі міжнародного конкурсу диригентів ім. С. Турчака в Києві та ім. Караманова в Сімферополі.

Виступав з 53 оркестрами колишнього Радянського Союзу та 14 зарубіжними колективами. Провів понад 50 авторських концертів за творами українських композиторів (більшість – 1-е виконання), зокрема А. Штогаренка, В. Гомоляки, І. Шамо, Г. Майбороди, Б. Лятошинського, В. Губаренка.[2]

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько: Гуляницький Феодосій Михайлович — лікар-хірург, доктор медичних наук, професор.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Державні пермії АР Крим (1993,1998)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. а б https://esu.com.ua/article-24641

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]