Гуменюк Ігор Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Миколайович Гуменюк
Народився 21 квітня 1961(1961-04-21) (62 роки)
Донецьк Україна Україна
Країна  Україна
Діяльність олігарх
Alma mater ДонНУ
Членство Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України[2]
Партія Партія регіонів
Діти SWOIIA
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Ігор Миколайович Гуменюк (нар. 21 квітня 1961(19610421), Донецьк) — член Партії регіонів, колишній народний депутат України.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Донецький державний університет (1981—1986) за спеціальністю «Бухгалтерський облік та аналіз господарчої діяльності», економіст.

Кар'єра[ред. | ред. код]

1978 р. — помічник машиніста екскаватора. 1979 р. — санітар операційного блоку. 1979—1981 рр. — служба в армії. 1986—1989 рр. — старший економіст, в. о. заступника головного бухгалтера шахти «Південнодонбаська». 1989—1991 рр. — головний бухгалтер центру науково-технічної творчості молоді «Погляд». 1991 р. — головний бухгалтер торговельно-промислового консорціуму «Радпол». 1991—1992 рр. — заступник генерального директора ТД «Шахтар». 1992—2002 рр. — генеральний директор АТ «АРС». З грудня 2002 року по лютий 2005 року — радник Прем'єр-міністра України Віктора Януковича[3]. З лютого 2005 року по травень 2006 року — президент АТ «АРС».

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 року по грудень 2012 року від Партії регіонів, № 51 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007 року). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з грудня 2007 року).

Був також народним депутатом України 5-го скликання з квітня 2006 року по листопад 2007 від Партії регіонів, № 51 в списку. На час виборів: президент АТ «АРС», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006 року). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки (з липня 2006 року).

25 листопада 2019 року «ДНР» Денис Пушилін підписав указ про «спеціальну персональну санкцію» проти Гуменюка у вигляді присвоєння майна.[4]

Погляди[ред. | ред. код]

5 червня 2012 голосував за проект Закону України «Про засади державної мовної політики», який посилює статус російської мови[5].

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

  • дружина Вікторія Мирославівна (1966) — домогосподарка;
  • дочки Альона (1985), Катерина (1994);
  • син Олег (2001)

Відзнаки[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги» III ст. (2000).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. Чивокуня, Віктор (15 січня 2003). Янукович і дев'ять його радників. Українська Правда. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 29 січня 2013.
  4. Бойовики "ДНР" відібрали нерухомість у екс-регіонала Гуменюка. УНІАН. 2019-11-25. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 20 січня 2020.
  5. Поіменне голосування про проект Закону про засади державної мовної політики (№ 9073) — за основу. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 18 червня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]