Гумор
Гу́мор — 1. доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вихвачених гумористом з контексту історичного розвитку. Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі - бути спостережливим та мислити філософськи - підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності.
- 2. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твір літератури, або мистецтва, що використовує цей прийом.
У доброму гуморі — у доброму настрої. Не в гуморі — у поганому настрої.
Зміст |
Етимологія [ред.]
Слово гумор має давньогрецьке коріння. В античній медицині стан людини описувалося співвідношенням чотирьох рідин — крові, флегми, жовтої та чорної жовчі — які вони називали «гумор» (див.: гуморальний). Співвідношення і гармонія цих рідин визначали здоров'я і самопочуття людини.
Види гумору [ред.]
Гумор часто не є універсальним і не переноситься з однієї культури в іншу, зазвичай через те, що залежить від деталей конкретного культурного оточення. З одного боку, в епоху глобалізації відмінності між культурами стають все більш зрозумілими і гумор стає універсальнішим. З іншого — у кожної соціальної групи є певні рамки, куди гумор не пускають. Наприклад, фанати футбольної команди не дозволять фанатам іншої футбольної команди сміятися над своїми кумирами, також, як віруючі не будуть сміятися над елементами своєї віри.
Існують різні форми гумору: іронія, оксюморон або гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур і так далі. Особливий видом гумору є чорний гумор.
Поряд з текстовою формою, гумор може бути також представлений в графічному вигляді — карикатура, шарж та ін
Психологія гумору [ред.]
Почуття гумору — здатність людини розуміти гумор. Воно надає людині впевненості в собі й оптимізм. У крайніх випадках викликає почуття зверхності і влади над об'єктом приниження.
Інструмент гумору — це жарт. Зазвичай вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт висловився на адресу будь-якої людини, то він може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше. В іншому ж випадку жарт, особливо висловлений на публіці, сприймається як особиста образа і сприяє виникненню неприязних відносин між людьми. За вищезгаданим причин сміх може бути як злим, так і добрим. Те ж саме можна сказати і про жартівника.
«Столиці гумору» [ред.]
Деякі міста претендують на звання національної (або навіть світової) «столиці гумору»:
- Шотландія: Абердін
- Болгарія: Габрово
- Польща: Вонхоцьк
- Євреї Східної Європи: Холм (Польща)[1]
- Україна: Одеса
Дивіться також [ред.]
Джерела [ред.]
- Гумор у Великому тлумачному словнику сучасної української мови на Lingvo.ua
- Humor theory
- «Мамою» гумору може бути агресія Бі-бі-сі, 21 грудня 2007 р.
- «Теорія гумору» Костянтина Глінки (прозаїчний псевдонім Ігора Олексійовича Криштафовича): стаття і сайт
- «Гумор в нашому житті»: стаття
- Humor Theory. The formulae of laughter by Igor Krichtafovitch(англ.) Outskitspress, 2006. ISBN 978-1-59800-222-5
- Б. В. Дубин. Кружковый стеб и массовые коммуникации: К социологии культурного перехода
- Особливості використання почуття гумору як ресурсу психологічного подолання. Автореферат кандидатської дисертації
- «З посміху люди бувають!» До проблеми: удосконалення методів тестування з літератури
Посилання [ред.]
- Гумор, каталог посилань Open Directory Project
- Сайт гумору “Смішного!” http://humour.ukrlife.org/
Виноски [ред.]
 |
Це незавершена стаття про гумор, комедію або сатиру. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
