Гуміт (мінерал)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гуміт | |
|---|---|
 |
|
| Загальні відомості | |
| Підклас | {{{Підклас}}} |
| Група | {{{Група}}} |
| Генезис | {{{Генезис}}} |
| Ідентифікація | |
| Колір | жовтувато-білий до жовтувато-бурого |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість за шкалою Мооса | 6 |
| Блиск | скляний |
| Питома вага | 3,20—3,32 г/см³ |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Інші властивості | |
| Особливі характеристики | рідкісний мінерал |
Гумі́т (рос. гумит, англ. humite, нім. Humit m) - Силікат магнію острівної будови з додатковим гідроксилом і флуором.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула: Mg7[(OH, F)2SiO4]3.
Склад у % (з родовища Сома, Італія): MgO — 56,45; SiO2 — 36,63; H2O — 2,45; F — 3,08. Домішки: FeO. Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Обрис кристалів ізометричний, діжкоподібний.
Густина 3,20—3,32. Твердість 6. Колір жовтувато-білий до жовтувато-бурого. Блиск скляний. Рідкісний мінерал, який зустрічається в контактових утвореннях серед вапняків або доломітів.
Розрізняють:
- гуміт бериліїстий (відміна гуміту, яка містить до 1 % ВеО);
- гуміт залізистий (відміна гуміту, яка містить до 4,5 % FeO).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
