Гураль Анатолій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Леонтійович Гураль
Народився 19 лютого 1937(1937-02-19)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Помер 7 травня 2013(2013-05-07) (76 років)
Київ
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність епідеміолог
Alma mater Київський медичний інститут
Галузь епідеміологія
Заклад Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського АМН України
Посада завідувач відділу[d]
Вчене звання професор (2000 р.)
Науковий ступінь доктор медичних наук (1987 р.)
Відомі учні Віктор Марієвський, Валерія Шагінян
Відомий завдяки: дослідження епідеміології вірусних гепатитів, ВІЛ-інфекції
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
ювілейна медаль Л. В. Громашевського
знак «Відмінник охорони здоров'я»
почесна відзнака Федерації вчених України.

Анато́лій Лео́нтійович Гура́ль (19 лютого 1937(19370219) р., Ворошиловград, УРСР — 7 травня 2013 р., Київ, Україна) — український науковець-епідеміолог, доктор медичних наук (1987 р.), професор (2000 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (2002 р.).

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1961 році закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-епідеміологом у Баранівській районній лікарні Житомирської області. У 1964 році вступив до аспірантури при Інституті епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. В. Громашевського НАМН України і з того часу його трудова діяльність проходила у стінах цього закладу, де він пройшов шлях від аспіранта до завідувача лабораторією епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції.

У 1969 році захистив кандидатську, у 1987 році — докторську дисертацію, у 2000 році йому було присуджене вчене звання професора, а у 2002 р. — почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України.

Брат науковиці-біохіміка, доктора медичних наук, професора Любові Громашевської (1922—2009).

Помер 7 травня 2013 року.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Наукові дослідження Анатолія Леонтійовича щодо вивчення закономірностей та тенденцій розвитку епідемічного процесу вірусних гепатитів, особливостей парентерального механізму передачі вірусів гепатиту В і С в сучасних умовах стали істотним внеском у розвиток вчення про епідеміологію цих інфекцій. Успішні дослідження шляхів і факторів передачі збудників, структури епідемічного процесу гепатитів В і С і багатофакторності його розвитку дозволили визначити ряд теоретичних положень про епідеміологічну значимість прихованого компоненту епідемічного процесу в їх поширенні, у формуванні хронічних уражень печінки, дослідити вплив соціальних і економічних чинників на механізм передачі вірусів гепатитів В і С, на якісні та кількісні параметри епідемічного процесу.

Під керівництвом Анатолія Леонтійовича вивчені епідеміологічні особливості внутрішньолікарняних гепатитів В і С, основні фактори, які сприяють поширенню цих інфекцій серед персоналу та пацієнтів лікувальних закладів різного профілю; епідеміологічні паралелі між гепатитами В, С і ВІЛ-інфекцією; науково обґрунтована система і структура епідеміологічного нагляду за парентеральними вірусними гепатитами в Україні.

Окремими напрямками наукової роботи Анатолія Леонтійовича були:

  • вивчення епідеміологічних особливостей поширення орнітозу в Україні,
  • визнання ролі хламідіозів ссавців у патології людини;
  • розробка наукових основ і принципів медичної оцінки вірусних інсектицидів, що застосовуються в народному господарстві.

А. Л. Гураль успішно поєднував теоретичні розробки з їх практичним втіленням. Він був одним із засновників та науковим консультантом першого вітчизняного підприємства з виробництва препаратів для діагностики найбільш значимих для країни інфекційних хвороб — Державне підприємство «Науково-технічний центр імунобіотехнології» НТК «Інститут монокристалів» [1].

За життя А. Л. Гуралем опубліковано понад 360 наукових праць, пріоритетність науково-практичних розробок була підтверджена 35 патентами на тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції, гепатитів В і С, сифілісу та ряду інших[2]. Під керівництвом Анатолія Леонтійовича виконано 10 кандидатських дисертацій, він був науковим консультантом при виконанні 2 докторських дисертацій.

А. Л. Гураль був членом спеціалізованої ради з присудження наукових ступенів із спеціальностей «епідеміологія», «інфекційні хвороби», «паразитологія», Координаційних рад із питань забезпечення виконання наукової частини «Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, допомоги і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД», редакційної колегії журналів «Лабораторна діагностика» і «Профілактична медицина», редакційної ради журналів «Інфекційні хвороби» та «Гепатологія». А. Л. Гураль був нагороджений ювілейною медаллю Л. В. Громашевського, знаком «Відмінник охорони здоров'я», почесною відзнакою Федерації вчених України.

Основні наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Изучение хламидиозов животных. // Ветеринария, 1975. № 2. — С. 52-54.
  • Методические рекомендации по выявлению и профилактике орнитоза в УССР. М-во здравоохранения УССР. — Киев: [б. и.], 1976. — 25 с.
  • Существующие и возможные проблемы безопасности применения энтомопатогенных вирусов для защиты растений. // Молекулярная биология. Киев, «Наукова думка», 1979. вып.22. — С.7-19.
  • Оценка безопасности для человека и окружающей среды вирусов, используемых для борьбы с вредными насекомыми. //Гигиена и санитария. 1989. — № 1. — С.43-48.
  • Опыт испытаний конкурентного определения HBsAg // Клин.лаб.диагностика — 1992 — N 11-12. — С.19-21.
  • Сероэпидемиологическое обследование медицинских работников на маркеры гепатита В // Микробиол. журнал. — 1994. -N 5 (56). — С.12-13.
  • Определение HBsAg методом конкурентного иммуноферментного анализа //Клин. лаб. диагностика — 1994. — N 6. — С. 40-41.
  • Инфицированность вирусами гепатитов В и С в отделении гемодиализа //Гепатит В, С и Д — проблемы изучения, диагностики, лечения и профилактики": Тез. докладов научно-практической конф. — М, 1995. — С.152.
  • Гепатит как проблема внутрибольничных инфекций //Медицина Украины. 1996. — N1. — С.18-20.
  • Специфическая диагностика вирусных гепатитов // Журн.практ. врача. — 1996. — N 2. — С.11-14.
  • Вирусные гепатиты // Основы инфекционного контроля Практ. руковод. American International Health Alliance. — 1997. — C.IX-10 — ІХ-17.
  • Специфическая иммунодиагностика в системе эпидемиологического надзора за гепатитом В // Лаб. диагностика. — 1998. — N 1. — C. 35-38.
  • Вопросы эпидемиологии и профилактики гепатита В в Украине // Сучасні інфекції. — 2000. — N 2. — С. 117—123.
  • Задачи и возможности лабораторного тестирования при вирусных гепатитах // Лаб. диагностика. — 2000. — N 2. — С. 36-39.
  • Эпидемиологические параллели между гепатитами В, С и ВИЧ-инфекцией // Вирусные гепатиты с парентеральным механизмом передачи возбудителей и их исходы. — К.: «ДІА», 2001. — С. 25-28.
  • Эпидемиологические особенности распространения гепатита С среди различных групп населения // Експериментальна і клінічна медицина. — 2001. -N 2. — С. 74-77.
  • Гепатит С: епідеміологія, діагностика, клініка, лікування // Методичні рекомендації, К., 2003 — 31 с.
  • Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні і шляхи підвищення ефективності його профілактики // Інфекційні хвороби — 2003. — N 2. — С. 35-43.
  • Епідеміологічна характеристика гепатиту В в Україні // Збірник матеріалів з актуальних питань діагностики вірусних інфекцій та їх імунопрофілактики. — 2003. — К., 2003. — С. 33-34.
  • Серологічна діагностика гепатиту С // Практичний посібник. К., 2004. — 51 с.
  • Серологічна діагностика гепатиту В // Практичний посібник. К., 2004. — 35 с.
  • Гепатит С: епідеміологія, діагностика, клініка, лікування (методичні рекомендації) // Нова медицина. — 2004. — № 6. — С. 19-25
  • Вирусные гепатиты В и С в практике работы кардио-хирургических стационаров // Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України, Київ, 2003. — С.197-200.
  • Эпидемиологические особенности распространения гепатита В в Украине // Тезисы докладов Российской научно-практической конференции с международным участием «Вирусный гепатит В — диагностика, лечение и профилактика (к 40-летию открытия HBsAg)». — М. — 2004. — С. 41-42.
  • Оптимизация методов обеспечения вирусной безопасности в службе крови // Лаб. диагностика. — 2004. — N 3. — С.3-9.
  • Епідеміологія гепатиту С в Україні: сучасний стан і проблеми // Мат. науково-практичної конференції «Вчення Л. В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами». — Київ, 2006. — С. 50-58.
  • Выявление маркеров инфицирования вирусами гепатитов В и С у беременных и их эпидемиологическое значение // Лаб. диагностика. — 2006. — N 1. — С.13-21.
  • Оцінка епідеміологічної ефективності вакцинації проти гепатиту В новонароджених в Україні // Мат. науково-практичної конференції «Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та їх безпека». — Київ, 2006. — С. 49-51.
  • Вакцинопрофилактика гепатита В в Украине: проблемы и перспективы // Укр.мед. часопис. — 2006. — N 3. — С. 14-22.
  • Вірусні інсектициди (безпека для здоров'я людини та довкілля). — К., 2009. — 450 с.
  • Эпидемиология парентеральных вирусных гепатитов в Украине. — К., 2010

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гураль Анатолій Леонтійович: (65 років з дня народження) // Інфекційні хвороби. — 2002. — № 1. — С. 96-97.
  • До 75-річчя видатного епідеміолога, професора Анатолія Леонтійовича Гураля // Інфекційні хвороби. — 2012. — N 1. — С. 110—111.
  • ПАМ‘ЯТІ АНАТОЛІЯ ЛЕОНТІЙОВИЧА ГУРАЛЯ // Лабораторна діагностика. — 2013. — № 2(64). — с. 72.