Гурвич Олександр Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гурвич Олександр Гаврилович
Ім'я при народженні рос. Алекса́ндр Гаври́лович Гу́рвич
Народився 9 жовтня 1874(1874-10-09)
Російська імперія Полтава
Помер 27 липня 1954(1954-07-27) (79 років)
СРСР Москва
Країна  СРСР
 Російська імперія
 Російська СФРР
Діяльність біолог, цитолог
Alma mater Мюнхенський університет
Галузь Біологія
Заклад Інститут експериментальної біології АМН СРСР
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор наук[d]
Відомі учні Gleb Frankd
Аспіранти, докторанти Gleb Frankd
Брати, сестри Lev Gurvichd
Нагороди Сталінська премія — 1941

Гу́рвич Олекса́ндр Гаври́лович (9 жовтня 1874, Полтава — 27 липня 1954, Москва) — біолог і гістолог, в 1945 — 1948 рр. — директор інституту експериментальної біології АМН СРСР. Лауреат Сталінської премії (1941). Вчений був номінований на Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1929, 1932–1934, 1938 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився майбутній вчений у м. Полтаві.

Закінчив Мюнхенський університет (1897), де відтоді і працював в лабораторії К. Купфера.

Був співробітником кафедри анатомії Страсбурзького (1898 — 1901) та Бернського (1901 — 1905) університетів, професором, зав. кафедрою гістології Таврійського (1918 — 1925), Московського (1925 — 1930) університетів.

Від 1930 року — в Інституті експериментальної біології АМН СРСР.

Основні напрямки наукових досліджень: цитологія, гістофізіологія, ембріологія, біофізика і теоретична біологія. Увів поняття «біологічне поле» (1912) та розробив його теорію (1944). Відкрив надслабке ультрафіолетове випромінювання низки живих тканин, що стимулює поділ клітин, і назвав його мітогенетичним випромінюванням. Застосував його для розроблення методів біологічної діагностики раку. Започаткував біофотоніку, ввів концепцію «морфогенетичного поля», яке визначає напрямок ділення клітини і тим самим форму органу, що виникає.

Олександр Гаврилович помер і похований у Москві.

Відомі учні[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Якунов А. Загадки мітогенетичного випромінювання / А. Якунов // Країна знань. — 2008. — № 9-10. — С. 9-11.
  • Чаян О. Гурвич Олександр Гаврилович / О. Чаян // Енциклопедія Сучасної України. — К., 2006. — Т. 6. — С. 547.
  • Гурвич Александр Гаврилович // Биологи: биогр. справочник. — К., 1984. — С. 203.
  • История биологии (с начала ХХ века до наших дней). — М., 1975. — С. 19, 139, 250, 264, 265, 323, 591.
  • Гурвич Александр Гаврилович // Большая советская энциклопедия. — 3-е изд. — М., 1972. — Т. 7. — С. 452.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Біологи-академіки, уродженці Полтавщини