Гурдиція

Гурдиція (нім. Hurde, біл. падсябіцьце) – елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді переважно критого дахом дерев’яного ганку, виступаючого на консолях, балках за зовнішню лінію оборонного муру, вежі. У перекладі з латині "укриття". У її фасадній стіні розміщувались бійниці для обстрілу простору перед оборонним муром, а отвори у підлозі призначались для вертикального обстрілу основи муру, лиття на ворогів гарячої смоли, окропу, кидання каміння. Гурдиції неможливо було атакувати звичними штурмовими драбинами. Аналогічну функцію вертикального обстрілу основи споруди виконувало підсябиття, що походило від вислову "під себе бити". З XIV ст. у мурованих фортифікацій їх замінили машикулями.