Гуренко Станіслав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Іванович Гуренко
Станіслав Іванович Гуренко

Emblem of the Ukrainian SSR.svg 12-й Перший секретар ЦК КПУ Flag of Ukrainian SSR.svg
Час на посаді:
22 червня 1990 — 1 вересня 1991
Попередник Володимир Антонович Івашко
Наступник Петро Миколайович Симоненко (не офіційно, як голова КПУ); Леонід Макарович Кравчук як Президент України

Народився 30 травня 1936(1936-05-30)
Іловайськ, Донецька область, УРСР
Помер 14 квітня 2013(2013-04-14) (76 років)
Київ
Релігія Атеїзм
Нагороди
Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Станісла́в Іва́нович Гуре́нко (* 30 травня 1936, Іловайськ — 14 квітня 2013) — український радянський політик.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 30 травня 1936, у місті Іловайськ, Донецька область, УРСР у родині вчителів. Освіта вища, закінчив Київський політехнічний інститут (1958), інженер-механік; кандидатська дисертація «Вплив АСУ машинобудівного підприємства на зростання продуктивності праці» (Інститут економіки промисловості АНУ, 1975).

З 1958 р. — інженер-технолог, старший інженер-конструктор, завідувач лабораторії Донецького машинобудівного заводу ім. ЛКСМУ. У 1963-1964 рр. — старший викладач Донецького політехнічного інституту. З 1964 р. — заступник головного технолога, головний технолог, заступник головного інженера, головний інженер, з 1970 р. — директор Донецького машинобудівного заводу ім. ЛКСМУ.

З 1976 р. — секретар Донецького ОК КПУ. 1980-1987 рр. — заступник Голови РМ УРСР. З 1987 р. — секретар, 2-й секретар ЦК КПУ. У 1990 — серпень 1991 рр. — 1-й секретар ЦК КПУ, член Політбюро ЦК КПРС.

У 1991-1998 рр. — науковий консультант НВК «Енергія»; заступник директора НПП «Бета-3», головний радник правління Укрінбанку, заступник директора СП «Наваско». Депутат ВР УРСР 10-11 скликання, у 1989-1991 рр. — народний депутат СРСР.

Народний депутат України 12(1) скликання з березня 1990 року (1-ї тур) до січня 1993 року (склав повноваження за власним бажанням), Іванківський виборчий округ № 219, Київська область, член Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. На час виборів: другий секретар ЦК КПУ.

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002 від КПУ, № 25 у списку. На час виборів: заступник директора СП «Наваско» (м. Київ), радник ЦК КПУ. Голова Комітету з питань економічної політики, управління народного господарства, власності та інвестицій (липень 1998 — лютий 2000), потім — член Комітету з питань економічної політики, управління народного господарства, власності та інвестицій; член фракції КПУ (з травня 1998 року). Член Ради НБУ (липень 1999 — травень 2000).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від КПУ, № 7 у списку. Член фракції комуністів (з травня 2002), голова Комітету з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій (з червня 2002).

Нагороджений орденами Жовтневої революції, Трудового Червоного Прапора.

Могила Станіслава Гуренка

Помер 14 квітня 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 6).

Посилання[ред.ред. код]