Гуслі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гуслі гусляра Словіші XI століття (Новгород)

Гу́слі (гу́сла) — найстародавніший російський[Джерело?] щипковий музичний інструмент, що був дуже популярним у Київській Русі. Зображення гуслів знаходимо на фресках того часу.

У гуслях струни натягнуто на трикутний дерев'яний резонансний ящик. Звук на інструменті видобувають, защипуючи струни пальцем.

Виконавець на гуслах називається гуслярем.

З часів Київської Русі гуслі проіснували в побуті мешканців України ймовірно аж до XIX століття, оскільки ще Пантелеймон Куліш згадував, що бачив співця-гусляра. Саме від гуслів походить інший народний музичний інструмент, що став символом українців — бандура. Якщо додати до гуслів 2-3 баси, поставити інструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей — ось і вийде бандура.[1]

Існує три різновиди гуслів:

  • кри́лоподібні або дзвінчасті
  • шо́ломоподібні або гуслі-псалтир
  • клаві́роподібні — прямокутні, на основі яких М.Фомін створив клавішні (педальні) гуслі, у яких непотрібні струни заглушуються за допомогою спеціального механізму, а звук видобувають медіатором.

В оркестрах народних інструментів застосовують гуслі-приму (діапазон: e1-h2), гуслі-піколо (e2-h3), гуслі-альт (e-h1) та гуслі-бас (E-h).

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.