Густаво Рохас Пінілья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Густаво Рохас Пінілья
ісп. Gustavo Rojas Pinilla
Прапор
Прапор
19-й президента Колумбії
13 червня 1953 — 10 травня 1957 року
Попередник: Роберто Урданета Арбелаес
Наступник: Військова хунта
 
Ім'я при народженні: ісп. Gustavo Rojas Pinilla
Народження: 12 березня 1900(1900-03-12)[1]
Тунха, Колумбія[2]
Смерть: 17 січня 1975(1975-01-17)[2][1] (74 роки)
Мельгар[d], Толіма, Колумбія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Поховання: Центральний цвинтар Боготиd
Країна: Колумбія
Релігія: католицтво
Освіта: UPTCd
Партія: National Popular Allianced
Шлюб: Carolina Correa Londoñod
Діти: María Eugenia Rojas Corread
Нагороди:
Великий хрест особливого ступеня ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Густа́во Ро́хас Піні́лья (ісп. Gustavo Rojas Pinilla; 12 березня 1900 — 17 січня 1975) — колумбійський генерал і політик, в 1953—1957 роках — диктатор.

Біографія[ред. | ред. код]

Густаво Рохас Пінілья народився 12 березня 1990 року в місті Тунха, департамент Бояка. Навчався у військовій академії Хосе Марії Кордови. У 1923 році отримав звання лейтенанта, але вже в 1924 році вийшов у відставку. Навчався в США, отримав освіту інженера. У 1932-33 роках брав участь у Перуансько-колумбійській війні. З 1949 року займав посаду міністра з питань пошти і телеграфу в країні.

Прихід до влади[ред. | ред. код]

У 50-х роках Колумбія переживала складні часи. Соціальні, політичні, економічні протиріччя призвели до державного перевороту, який здійснив у червні 1953 р. генерал Густаво Рохас Пінілья. Рохас Пінілья обіцяв народу відновлення миру і демократичних свобод. Він мав намір об'єднати країну на безпартійній основі, наслідуючи лідерів Хуана Перона в Аргентині та Жетулью Варгаса в Бразилії.

Прийшовши до влади він:

  • почав переслідувати лідерів провідних партій країни, намагаючись покласти край їх політичної гегемонії;
  • посилив цензуру преси;
  • відклав вибори на місцях і намагався диктувати свою волю церкві.

У травні 1957 Рохас Пінілья скликав Установчий конгрес, що обрав його президентом на новий термін, 1958—1962 рр. Однак не все суспільство було задоволене такими змінами й у відповідь у Боготі та інших містах розпочалися заворушення і страйки, а провідні діячі лібералів та консерваторів, керівники церкви та вищі військові чини почали розробляти плани щодо повалення генерала-диктатора. Через загострення становища в країні, провідні партії об'єдналися в боротьбі проти хунти і утворили «Національний фронт».

1957 року уряд на чолі з Рохасом Пінілья було повалено й він утік за кордон. На початку 1960-х років повернувся до країни і створив націоналістичний опозиційний рух, що пізніше сформував партію Національний народний союз.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Munzinger Personen
  2. а б Рохас Пинилья Густаво // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]